Воробйова Лідія Борисівна - учитель української мови і літератури Запорізького
навчально-виховного комплексу № 109, кваліфікаційна категорія "спеціаліст
вищої категорії", педагогічне звання "старший вчитель".
Опис досвіду
роботи на тему: «Соціокультурний підхід у вивченні української мови»
Духовний потенціал народу – це найбагатший скарб, яким володіє наша держава,
наш народ.
Основна
мета навчання рідної мови полягає у формуванні національно свідомої,
духовно багатої мовної особистості, яка володіє вміннями й навичками вільно,
комунікативно доцільно користуватися засобами рідної мови — її стилями, типами,
жанрами в усіх видах мовленнєвої діяльності (аудіювання, читання, говоріння,
письмо), тобто забезпечує належний рівень комунікативної компетенції. Зазначена
мета передбачає здійснення навчальної, розвивальної і виховної функцій
освітнього змісту навчального предмета.Відповідно до поставленої мети головними завданнями навчання української мови в основній і старшій ланках середньої загальноосвітньої школи є:
• виховання свідомого прагнення до вивчення української мови;
• вироблення у школярів компетенцій комунікативно виправдано користуватися засобами мови в різних життєвих ситуаціях;
• ознайомлення з мовною системою як основою для формування мовних умінь і навичок — орфоепічних, граматичних, лексичних, правописних, стилістичних;
Соціокультурний підхід передбачає вивчення мови крізь призму народознавства і створеної українцями оригінальної і яскравої культури, що забезпечує загальнолюдську культуру, поєднання й переробку вивчених з інших предметів відомостей про світ в особистісний погляд на життя, своє місце в ньому, в переконання. Формування духовного світу учнів, цілісних світоглядних уявлень, загальнолюдських ціннісних орієнтирів, тобто прилучення через мову до культурних надбань українського народу і людства в цілому. Це і є реалізація одного із завдань навчання української мови на сучасному етапі.
Соціокультурна змістова лінія є засобом опанування національних і загальнолюдських культурних і духовних цінностей, нормами, які регулюють стосунки між поколіннями, статями, націями, сприяють естетичному і морально-етичному розвиткові особистості, органічному входженню її в соціум (соціокультурна компетенція). Змістове наповнення цієї змістової лінії здійснюється на основі відбору соціокультурних відомостей освітніх галузей “Мови і літератури”, “Суспільствознавство”, “Естетична культура” та ін. Реалізується ця змістова лінія на основі дібраних текстів відповідної тематики, що використовуються як дидактичний матеріал мовної і мовленнєвої змістових ліній, а також за допомогою системи спеціальних та інтелектуально й емоційно орієнтованих завдань, передбачають опрацювання цих текстів.
Отже, при використанні соціокультурного підходу вивчення мови, який метод найбільше підходить? На мою думку метод -- практичні вправи. На основі дослідження американських педагогів саме цей метод займає друге місце (після методу – навчання інших (практичне) ), який дає 90% засвоєння; практичні вправи дає 75% засвоєння знань.
Навчальна програма пропонує систематичне використання у процесі опрацювання мовної змістової лінії внутрішньо предметних зв’язків: 1) з лексикою, фразеологією, прислів’ями і крилатими висловами; 2) з граматикою (морфологією і синтаксисом); 3) з культурою мовлення і стилістикою; 4) із складним синтаксичним цілим, тобто текстом. Реалізація саме цих зв’язків визначає спрямування мовленнєвого розвитку школярів.
Здійснення практично на кожному уроці внутрішньо предметного зв’язку із лексикою і фразеологією, прислів’ями, приказками і крилатими висловами забезпечує можливість послідовно збагачувати мовлення учнів цими такими необхідними засобами. Важливе значення має також послідовне урізноманітнення граматичного ладу мовлення школярів на рівні слова, словосполучення і речення. Загальновизнаною є і потреба в тому, щоб мовлення учнів було правильним не лише у правописному аспекті, а й у стилістичному, а також в аспекті мовленнєвої культури. При цьому всі відзначені рівні та аспекти розвитку мовлення школярів можуть повноцінно реалізуватися лише за умови, якщо вони актуалізуються на найвищому рівні — рівні тексту. Саме на рівні тексту здійснюється вдосконалення вмінь досягати визначених ними комунікативних цілей, тобто того, що має безпосередній вихід на мовленнєву практику.
Саме тому у своїй роботі я використовую текстові картки. Підбір текстів переслідує два значення: 1 – відображає мовну тему і 2 – дає соціокультурні відомості.
Наприклад, 6 клас тема уроку : «Відмінювання іменників 2 відміни». Кожен учень одержує текстову картку, або вона проектується на слайді презентації:
Прочитайте текст. Визначіть тему, головну думку.
Святвечір
Традиційно на січень припадає найбільше свят. Це пов’язано не тільки з новорічною обрядовістю.
Зимовий період давав селянам можливість перепочити од тяжкої фізичної праці.
Протягом різдвяних свят господарі тричі
варили кутю.
Напередодні Різдва, себто 6 січня, готувалася перша кутя. Традиційно для неї
використовувався ячмінь. Де його не було – пшениця. Перша кутя мала назву –
багата.
Святвечір, або багата кутя – чисто родинне
свято. Як правило, його справляли увечері. Коли за столом збиралися всі члени
сім’ї. Яким господиня мала
подати дванадцять різноманітних страв.
Увечері – напередодні Нового року – дівчатка-підлітки поодинці чи гуртом
обходили оселі сусідів та родичів, щоб защедрувати. У цій передноворічній дії
брали участь лише дівчата. Обходячи оселі, вони співали побажальні тексти
господарям, а ті обдаровували щедрувальниць смачними гостинцями. (За В. Скуратівським)
1.Випишіть іменники
1, 2,3 відмін.
2.Робота з іменниками
2 відміни:
- виписати іменники 2
відміни;
- визначити групу
відмінювання;
- визначити число,
відмінок іменників 2 відміни.
3. Виконати
морфологічний розбір іменника 2 відміни.
4. Напишіть
твір-мініатюру на тему : «Святвечір у нашій сім’ї»
Таким чином, учні повторюють на уроці відомості про текст; 1,2,3 відмінах
іменника, зосереджуються на 2 відміні, виконують морфологічний розбір.
Виконують завдання: читають, визначають, виписують, аналізують. Здійснюється
виховна мета: знайомство з народними обрядами, традиціями; формування духовного
світу учня, прилучення до культурних надбань народу. Таким чином, робота над текстом передбачає такі
етапи:
1. Виразне читання, відпрацювання навичок
нормативної вимови.
2. Робота над змістом тексту (визначення теми,
головної думки, з'ясування типу і стилю тексту).
3. Робота над структурою тексту, визначення його
компонентів та засобів зв'язку між ними та реченнями в ньому.
4. Робота над орфограмами й пунктограмами, що
трапляються в тексті.
5. Словникова робота (значення й походження слів
і фразеологізмів, синонімія, антонімія, омонімія, паронімія).
6. Вивчення нового матеріалу (з обов'язковим
опертям на проаналізований текст).
7. Закріплення й контроль засвоєних знань
(система письмових та усних вправ, творчих робіт відповідно до єдиної теми
висловлювання, тобто тематично пов'язаних між собою відповідно до головної
культурологічної теми уроку).
Благодатним матеріалом є використання на
уроках української мови усної
народної творчості,
зокрема: фразеологізмів, прислів’їв, приказок, загадок, речень і текстів з
народних дум і пісень.
Наприклад, вивчаючи односкладні речення у 8
класі:
Доберемся за три годиночки за стонадцять верств до родиночки. Хочеш їсти калачі
– не сиди на печі. Держи язик за зубами. Не поговоривши з головою, не бери
руками.
7 клас – Написання
прислівників разом і окремо:
Хто вранці на чотирьох, удень на двох, а
ввечері на трьох? На ходу підметки рве.
9 клас – Складносурядні речення. Будова, засоби
зв’язку, смислові зв’язки:
Їлося б смачно, та робити страшно. На голові
чиряк, а він на ногу шкутильгає. Хто діло робить, а хто гави ловить.
Фольклор вчить молоду людину не тільки оглядатись назад, а й упевнено дивитись
уперед, розкривати перспективу потреби вивчення рідної мови. Усна народна
творчість переконує, що наш народ мудрий, що культурне надбання народу
формувалося віками, що подальший суспільний історичний прогрес неминучий, як і
будь-якого іншого народу. І цей розвиток іде з глибин історії.
Свої уроки починаю з народознавчої
хвилини (народного календаря).
Наприклад, 27 вересня діти дізнаються про свято,
яке в народі називається Воздвиження або Здвиження. Вважається, що в цей день
остання птиця відлітає у вирій, а гаддя ховається в листі і залізає в землю,
щоб перебути зиму. Розповідаю дітям легенду, в якій йдеться про особливість
цього дня.14 грудня свято пророка Наума. У давніші часи навчальний процес
розпочинався взимку – першого грудня за тодішнім літочисленням. Це була
найзручніша пора, коли сільські діти мали змогу здобути освіту. Батьки
відводили до школи дітей саме на це свято, бо «пророк Наум наведе на ум».
За народним уявленням, Наум – покровитель розуму, знань і доброчинства, а тому
селяни були переконані : якщо на свято пророка почати навчання, то дитина
успішніше отримає і засвоїть знання, набереться розуму.
Особливо це стосувалося дітей слаборозвинених. Увечері батьки запрошували
хрещених, котрі проходили з букварями й починали напам’ять заучувати літери.
Хоч згодом
терміни початку навчання були переміщені. Але в ремісничих цехах і при
братствах продовжували давню традицію – майстри набирали собі учнів на свято
Наума. На його честь влаштовували цікаві обряди, професійні посвяти тощо.
З цього дня починали освоювати музичні інструменти ті , хто бажав оволодіти
грою на бандурі чи скрипці. Хто не зміг осилити професійних навиків, таких у
народі називали «партачами».
Партача і Наум не наведе на ум.
Батюшка Наум виведе синка на ум.
Прийшов Наум – пора братись за ум.
Через народний
календар, традиції, свята формується духовний світ учня. Цілісні світоглядні
уявлення загальнолюдських ціннісних орієнтирів шляхом прилучення через мову
до культурних надбань рідного народу і людства. Народний календар – це
знання про традиційний родинний уклад українців, громаду й громадське життя,
звичаї й вірування, житло, харчування, одяг, переважні трудові заняття та
знаряддя виробництва, про його народне мистецтво, фольклор. Це також знання про
усталені норми людського співжиття – про звичаєве право, мораль, етикет,
народні знання (засоби народного виховання, народної медицини, природного
календаря та ін.)
Знання про особливості духовної і матеріальної культури народу широко
пропагую на тематичних
уроках:
«Праця.
Народні ремесла. Вишивка»;
«Житло. Українська хата»;
«Козаччина»;
«Народні обряди. Весілля»;
«Історія України»;
«Усна народна творчість»;
«Народно традиційне світосприймання» -
надруковані в
науково-методичному журналі : «Вивчаємо українську мову та літературу»;
«Основа»; №13(197) травень 2009 р. – стор.7-14. ( копії уроків додаються)
Багато уваги приділяю словниково-орфоепічній
роботі на уроці. Заохочую учнів говорити на уроці тільки українською мовою,
бо навчити горно володіти мовою можна лише в процесі мовлення. При цьому цей
процес має здійснюватись в ході розв’язання учнями системи усних і письмових
мовленнєвих завдань, розташованих у порядку наростання їх складності. Так учні
на уроках дізнаються про значення слів, які даються їм у реченнях ,текстах.
Запам’ятовують . (Слова
можуть бути написані на дошці або надруковані на окремому аркуші або включені
до текстової картки. Відображені на слайді презентації). Учні, використовуючи
їх, складають самостійно невелику творчу роботу (твір-мініатюру, речення).
Наведу приклад одного такого уроку.
Тема уроку: Складнопідрядні речення з підрядними
обставинними причини і мети. Речення, що були підібрані для аналізу:
Під час закладин хати не повинен бути присутнім
ніхто із сторонніх, бо йому неминуче загрожує велике лихо. Традиційно наша хата
була дуже мальовничою, бо мала білі стіни, невеликі вікна, підкреслені
наличниками або кольоровими облямівками; двері прямокутної чи трапеційної форми
прикрашали різьбленням, фігурні вирізи мали кінці крон, кронштейнів-коників,
підстрішних лиштв (обшивка, оторочка), різьбленими були також і стовпчики
ганків та галарей.
Слова словниково-орфоепічної
таблиці:
Закладини, заможне, очищення, чільне, божниця,
мальовниче, наличники, облямівки, різьблення, крони, кронштейни, підстрішні
лиштва, ганок.
Пропонується творче завдання: перша група
– написати твір-мініатюру «Чим є для мене родинне житло?»; друга група –
скласти кілька речень на запропоновану тему.
Всі учні використовують запропоновану лексику.(
Зразки словниково-орфоепічної таблиці додаю)
Цю ж форму роботи широко
застосовую на уроках зв’язного мовлення, на яких учні вчаться комунікативним
вмінням (сприймати, відтворювати і створювати усні і письмові висловлювання).
Наприклад, усний переказ тексту наукового
стилю. Використовую текст «Мова» за О. Федиком.
Словник:
Закодований, код ( система символів для
передання, зберігання, запам’ятовування інформації), мовець, мовотворити, сленг
(жаргон, слова, вирази, характерні для певної групи людей), духовний світ,
символ (знак), культура, контакт, універсальний засіб самовираження
особистості, національне самопізнання, історична невагомість.
При засвоєнні цих понять
учнями досягається кінцевий результат – уміти слухати і відтворювати текст.
Таким чином в активний словник
учнів цілеспрямовано включаю характерні для української мови слова, що з різних
причин випали або не вживаються у мовленні, словник учнів збагачується
лексикою, пов’язаною з народними традиціями, звичаями, побутом, ремеслами.
Розвиваю в учнів уміння
бачити незнайомі слова, виховую в них звичку звертатися до мене за поясненням
їх семантики, а також користуватися словниками і довідниками.
У своїй роботі я широко використовую індивідуальні картки.
Мною розроблений дидактичний матеріал до теми: «Складне речення» на
народознавчій основі для 9 класу.
Крім речень, запропонованих для різного роду завдань, навчання учнів
комунікативного користування засобами мови здійснюється при виконанні таких
завдань, як: Розкажи, яких народних традицій дотримуються члени твоєї сім’ї ? Розкажи , де ти народився? Що
ти знаєш про місто свого народження?
Напиши твір-мініатюру
«Моя батьківщина», «Найбільше свято моєї родини». Які ти знаєш народні ремесла?
Яке тобі найбільше до вподоби? Чому? Розкажи або напиши твір-мініатюру, дай
йому назву.
Працюю над індивідуальними
картками для 8 класу до теми: «Просте речення». Дидактичним матеріалом
експрес-карток є роман-пісня нашого земляка, поета Григорія Івановича Лютого
«Мама-Марія».
Вважаю його геніальним поетом, патріотом, його вірші – невичерпна криниця
мудрості, духовності.
Приводжу приклад такої картки:
Клас_________ _Прізвище, ім’я ___________________________________________________
оцінка_______
1.Позначте просте
речення (розділові знаки пропущені).
А Варю собі куліш – із каменів аж чорних
З тяжких своїх думок – із болю і прощень.
Б Ти в світ пустив мене, спасибі, в гості
Мені Вкраїна піснею пече.
2.Підкресліть
граматичні основи у складному реченні.
А мить була, що й пташка замовка …
3.Поставте пропущені
розділові знаки.
Щоб пташина щастя
В гості залітала
Щоб голівка в доні
Боліть перестала.
4.Складіть два складні речення,
в якому граматичні основи – мама співала, доленька блукає; люди сходились;
птахи замовкали.
Маючи в кабінеті мультимедійну систему (ноутбук, проектор, екран) та
Інтернет, постійно уроки проводжу із застосуванням презентацій, а також
використовую мовний матеріал у форматі word та відео.
Знайомлю учнів із народним календарем через слайди презентації. Мною
створено презентації з народного календаря, де відображено 4 місяці, працюю над
п’ятим.
Результативністю впровадження досвіду є
формування національно свідомої, духовно багатої мовної особистості.
Соціокультурна змістова лінія є засобом опанування національних і
загальнолюдських культурних і духовних цінностей, нормами, які регулюють стосунки
між поколіннями, статями, націями, сприяють естетичному і морально-естетичному
розвиткові особистості, органічному входженню її в соціум (соціокультурна
компетенція).
Проблема « Соціокультурний
підхід вивчення української мови» викликає
зацікавленість у вчителів української мови, району, області. В цьому я переконалась на засіданнях
методичного об’єднання, звітові про методичну роботу на курсах при ЗОІППО в
жовтні 2013 року. Розробка уроку « Складнопідрядне речення з підрядними
обставинними причини і мети» з української мови в 9-му класі публікується в
каталозі «Відкритий урок: розробки, технології, досвід» на форумі педагогічних
ідей « Урок»
Посилання на
матеріал: http://osvita.ua/publishing/urok/5934/
Результати ДПА (ЗНО) в 11 класі 2015 - 2016 навчальний рік.
21учень 72,4%) підтвердили свої знання в межах відповідного рівня;
2 учні
(6,8 %) знизили показник навченості на один рівень;
6 учнів (20, 6%) підвищили показник
навченості на один рівень.
| Річне оцінювання | ДПА | |||||||||
| Низький | Середній | Достатній | високий | Низький | Середній | Достатній | високий | |||
| 3 | 13 | 13 | 1 | 0 | 15 | 12 | 2 | |||
| 10% | 43,3% | 43,3% | 3,3% | 0% | 51,7% | 41,3% | 6,8% | |||
| Якість знань 46,6% | Якість знань 48,2% | |||||||||