У народі цей день називався Орина, журавлиний літ. Якщо на Орину журавлі відлетять, то на Покрову (14 жовтня) буде перший мороз; якщо ні, то до Артемового дня (2 листопада) на мороз годі й чекати – "сльота стоятиме". Яка погода 1 жовтня, така буде і 1 квітня. У народі цей день називався Орина, журавлиний літ. Якщо на Орину журавлі відлетять, то на Покрову (14 жовтня) буде перший мороз; якщо ні, то до Артемового дня (2 листопада) на мороз годі й чекати – "сльота стоятиме". Яка погода 1 жовтня, така буде і 1 квітня.
Люди цього дня спостерігали за журавлями: якщо вони полетять, то на Покрову (14 жовтня) буде мороз, а ні, то зима буде пізньою. З цього часу можна чекати перші заморозки у повітрі нижче -2 градусів. У цей день може бути як дощова і холодна погода, так і ясна, сонячна.Це давнє жіноче свято, але з сумним присмаком. Вранці цього дня всім жінкам годилося добре виплакатись, щоб легше стало на душі не тільки собі, але й усім близьким. Жінки з такими іменами у цей день пригощали всіх знайомих і родичів гостинцями, а натомість їх вшановували добрими побажаннями здоров'я, любові й щастя на довгі й довгі роки. Жінки не починали будь-якої важливої роботи.
Вважається, що в цей день остання птиця відлітає у вирій, а гаддя ховається в листя і залізає в землю, щоб перебути зиму. Але перед тим має відбутися рада, на якій кожен плазун зобов’язаний відзвітуватися за свої вчинки. Ті, хто не порушив протягом року даної обітниці, мають право спочивати до наступного Руфа - 21 квітня, коли гаддя знову вилізає із землі; а такі, що вжалили людей або тварин, не мають права на спочинок, бо їх «не бере земля», а відтак нечестивців проганяють геть, це особливо небезпечне гаддя — воно нападає на людей. Тому дітям заборонялося ходити до лісу, щоб не зустрітися з «шатунами», а також не провалитись у яму, де мають зимувати плазуни. Якщо хтось провалиться, то буде цілу зиму лизати з ними «гадючий камінь». Таких чи подібних легенд в народі існувало безліч. Певною мірою вони виховували в дітей шанобливе ставлення до природи, до всього живого, що оточує нас. На Закарпатті Здвиження було останнім днем заготівлі горіхів та яблук, котрі ховали на зиму. З цього дня починають відлітати дикі гуси.Свитку на Здвиження скидай, а кожух одівай.
Хто не обсіявся до Чесного хреста (так у народі називали це свято), той не варт собачого хвоста.
До цього часу закінчується формування осінніх зграй граків. Наші пращури помітили: коли граки відлітають, уже можна чекати снігу. А якщо у цей день піде дощ, то погода найближчим часом буде похмурою.
В цей день змії йдуть в ліс і ховаються.Тваринне життя швидко замирає, осінь вступає у свої володіння. Наші пращури цього дня вивчали листя берези і дізнавались про майбутню весну: якщо вони жовтіють зверху – весна буде ранньою, а якщо знизу – пізньою.
Осіннє рівнодення. Початок затяжних дощів. Всякому літові приходить кінець.І бабине літо не завжди до Федори дотягне.
На Федори будь-яке літо закінчується, осінь починається.
Осіння Федора поділ підтинає (від болота); зимова (12 січня) платком обличчя закриває (від холоду).
Федора — замочи хвіст (мокро, дощ).
Цього дня Погоду передвіщали за горобиною. Якщо горобини у лісі багато – на дощову осінь, якщо ж мало – на суху. Рясно ягід на горобині – до суворої зими, тому і заготовляли горобиновий квас, щоб у великий холод лікувати простудні захворювання.Вітер північно-західний — зима буде люта, а південно- східний — тепла.
22 вересня визнають днем осіннього рівнодення – ніч рівняється з днем і збільшується: коротшим стає день і довшають вечори. Це явище вважається астрономічний початком осені. Також наші пращури спостерігали за павутиною: якщо вона була довгою, то це на ясну осінь і сніг передбачався нескоро.
Перша, як пам’ятаєте, була 28 серпня, а третя припадає на 4 грудня. Деінде другу Пречисту називали «осениною». З цього дня вже можна було засилати сватів (весілля справляли тільки з Покрови). Звідси й поговірка: «Прийшла Пречиста — принесла старостів нечиста». Пасічники в цей день остаточно втеплювали па зиму бджолині вулики, а власники овець вдруге проводили стрижку.Прийшла перша Пречиста — одягла природа намисто, прийшла друга Пречиста — взяла комара нечиста, а прийшла третя Пречиста — стала діброва безлиста.
Внесе нечиста — не винесе Пречиста.
Прийшла Пречиста — на дереві чисто, а прийде Покрова — на дереві голо.
За цибулею визначали прийдешню зиму: якщо на цибулині багато "одежинки" – бути холодній зимі. Для цього дня характерна мряка. Наші пращури слідкували за ялинковими шишками: якщо вони виросли низько – на ранні морози, а якщо вгорі – слід чекати на справжній холод укінці зими.
Михайлівські приморозки.
Намагалися не працювати, бо хто порушить закон, того неодмінно настигне лихо. Про це існує безліч переказів. У зв’язку з цим від Михайла починали справляти храмові свята, а отже й варити питний мед («медовуху») і влаштовувати «кануни», тобто громадське розпродування медівки. Тому й казали: «До Михайла й толока файна».
У давнину наші пращури погоду на зиму визначали за листям осики: якщо воно лягає лицьовою стороною вверх – до студеної зими, виворітною догори – зима буде теплою, а якщо і так, і так – то на помірну зиму.
Намагалися не працювати, бо хто порушить закон, того неодмінно настигне лихо. Про це існує безліч переказів. У зв’язку з цим від Михайла починали справляти храмові свята, а отже й варити питний мед («медовуху») і влаштовувати «кануни», тобто громадське розпродування медівки. Тому й казали: «До Михайла й толока файна».У давнину наші пращури погоду на зиму визначали за листям осики: якщо воно лягає лицьовою стороною вверх – до студеної зими, виворітною догори – зима буде теплою, а якщо і так, і так – то на помірну зиму.
У цей час починало жовтіти листя на горобині. Примічали - якщо воно жовтіло до Захарія, очікуй ранньої осені та ранньої холодної зими.
Вавила — святкові вила, вони копиць сіна не роблять, пластів не піднімають, на роботу не спішать, тихо в безлюдному місці лежать.Працювати цього дня — тяжкий гріх.
Ікона Божої Матері під назвою «Неопалима купина» вважалася чудодійною, бо вона оберігала оселю від пожежі.
Яка погода буде в цей день, така й буде у наступні два тижні.
На Домну прибирай, бабо, всякий мотлох (у вересні збільшується об’єм робіт для жінок).
Предки знали, як в цей день здобути благополуччя на осінь.
На Домну господині збирали у будинку і викидали всякий мотлох, щоб придбати благополуччя на осінь.У цей день можна вберегти будинок від пристріту. Для цього потрібно під дахом підвісити старе зношене взуття.
На Домну прибирай, бабо, всякий мотлох (у вересні збільшується об’єм робіт для жінок).
Предки знали, як в цей день здобути благополуччя на осінь.
На Домну господині збирали у будинку і викидали всякий мотлох, щоб придбати благополуччя на осінь.У цей день можна вберегти будинок від пристріту. Для цього потрібно під дахом підвісити старе зношене взуття.
З цього часу відбувається перехід середньодобової температури повітря через 10ºС. З середини вересня скидає листя черемха, пустіють пасовища. У давнину наші пращури слідкували за заходом сонця: якщо цього вечора він буде червоним, то морозів довго чекати не доведеться.
Семен — літопровідник.День на Семена брудним був — осінь буде дощова; ясним — осінь буде з доброю погодою.
На Семен-день до обіду орати, після обіду орати — праником махати.
На Семен-день ясно — бабине літо тепле, прекрасне.
На Семена горобці збираються в табунці.
Павутиння на Семенову осінь багато — осінь довга.
Семен літо проводжає.
14 — 21 вересня — старе бабине літо.
У давнину цього дня спостерігали за мешканцями водойм: якщо жаби скачуть на берег і вдень квакають, а риби вистрибують з води – на дощ. З цього часу на городах збирають коренеплоди: моркву, буряк, картоплю.
У народному календарі 12 вересня — день Івана Постника. З ним селяни пов'язували літньо-осінні прикмети і прогнози, тому й прізвиська у дня такі: Пролетник, Предтеча, Полетовщик, Пісний, Постник.
Іван Пісний прийшов, літо червоне забрав.
Іван Пісний — осені батько хрещений.
На Івана Пісного збирай коріння вирослі.
Іван Предтеча жене птицю за море далеко.
З Івана-поста мужик осінь зустрічає, баба своє літо починає.
Примічали:
Якщо птахи 12 вересня кружляють високо і не хочуть відлітати, то осінь буде теплою, сухою і тривалою.
Теплий і ясний вечір 12 вересня віщує, за прикметами, добрий урожай у наступному році
Зорепад 12 вересня — наступного року можливий неврожай
Іван Пісний прийшов, літо червоне забрав.
Іван Пісний — осені батько хрещений.
На Івана Пісного збирай коріння вирослі.
Іван Предтеча жене птицю за море далеко.
З Івана-поста мужик осінь зустрічає, баба своє літо починає.Примічали:
Якщо птахи 12 вересня кружляють високо і не хочуть відлітати, то осінь буде теплою, сухою і тривалою.Теплий і ясний вечір 12 вересня віщує, за прикметами, добрий урожай у наступному році
Зорепад 12 вересня — наступного року можливий неврожай
На Івана Предтечу не рубають капусту, не зрізають мак, не копають картоплю, не рвуть яблук, не беруть в руки косу, сокиру, лопату.
Іван пісний — осені батько хресний.
Іван Предтеча гонить птиці за море далеча.
На Івана Предтечу гримить грім — на довгу і теплу весну.
На Івана Хрестителя журавлі потягнулися на південь — до ранньої зими.
У цей день не працювали, їли лише пісні страви, а то й зовсім говіли. Чоловіки й хлопчаки мили голову, але не голилися й не стриглися. Не годилося дивитися в дзеркало. Хліб не різали, а розламували, варили картоплю в мундирах, пекли гарбузи. Не брали до рук нічого гострого. На Івана Пісного, як і на Івана Купала, збирали цілющі рослини, але вже не трави і квіти, а коріння. Його потім настоювали на міцній горілці й лікувалися протягом року.
Іван пісний — осені батько хресний.
Іван Предтеча гонить птиці за море далеча.
На Івана Предтечу гримить грім — на довгу і теплу весну.
На Івана Хрестителя журавлі потягнулися на південь — до ранньої зими.
У цей день не працювали, їли лише пісні страви, а то й зовсім говіли. Чоловіки й хлопчаки мили голову, але не голилися й не стриглися. Не годилося дивитися в дзеркало. Хліб не різали, а розламували, варили картоплю в мундирах, пекли гарбузи. Не брали до рук нічого гострого. На Івана Пісного, як і на Івана Купала, збирали цілющі рослини, але вже не трави і квіти, а коріння. Його потім настоювали на міцній горілці й лікувалися протягом року. 
Наші пращури славили врожай, починались веселі осінні ярмарки. Люди не даремно поспішали впоратись з польовою роботою, оскільки з цього часу нерідко розпочинались осінні дощі. Якщо у цей день було чути грім, то він передвіщав теплу осінь.
Цього дня наші пращури погоду осені і зими визначали за горобиною: якщо вона добре вродила - до дощової осені, морозної зими. Як відомо, горобина є цінною харчовою і лікарською рослиною, тому з давніх часів її активно використовували для лікування простудних захворювань. Гроза 9 вересня віщує теплу осінь
Наші предки помітили: якщо у цей день холодний ранок, то буде рання і морозна зима. У давнину цей день вважався іменинами горобини. Збирали горобину та калину, і додавали: "Великий урожай горобини – до морозу".
У народі святого називали Листопадником, Грибним і приказували: "Святий Тит останній гриб ростить". Саме гриби передвіщали нашим пращурам майбутню зиму: великий врожай – до затяжної зими. Зазвичай до дня святого Тита дозрівають груші.
Коли на Євтихія випадав дощовий день — чекали гарної погожої осені і щедрого врожаю наступного року. З давніх часів до нас дійшло таке спостереження, що зазвичай цей день тихий і безвітряний. Але якщо все ж таки розпочнеться дощ - буде суха осінь; сніг добре землю вкриє, а навесні вчасно зійде.
На Гуцульщині в цей день відзначали свято вовків; крім доїння овець та корів, інших робіт, пов’язаних з тваринництвом, намагалися не виконувати.
З цього часу починає облітати листя з осик.
Якщо лист лягає «горілиць» — на холодну зиму, а «долілиць» — зима буде теплою.
Пізній падолист — на суху осінь.
У минулі часи представники цього імені вважались щасливими людьми: "Хто Фадей - той своїм щастям володіє". Наші пращури підмітили: якщо цього дня погода ясна – такою вона буде ще чотири тижні. На Фадея можна висаджувати цибулини нарцисів. «На Тадея селянин не журився — в хаті хлібець завівся»
Починають збираються у зграї перелітні круки. З'являються зимові опеньки. На городі час зривати буряк і моркву - городу вклонятися. Наші предки помітили, якщо у цей день гримітиме - осінь буде затяжною.