Вчитель української мови і літератури

Стратилатів день прийшов — овес дозрів.
Тепляк тримається — літу навздогін кланяється. Цей день має бути теплим, хоч і казали: «День жаркий, але дихає осінню». Відтак, бралися до копання буряків. Вже починало опадати листя з ліщини.
День знань

День знань — радянське державне свято, проголошене 1 вересня 1984 року Верховною Радою СРСР. В Україні та деяких інших країнах, зокрема в країнах СНД, це свято й далі відзначається та збігається з початком навчального року. Перший дзвінок і початок нового навчального року - це свято викладачів та вчителів, студентів та учнів, батьків, наших друзів і в якійсь мірі навіть свято, яке якимось неймовірним дивом об’єднує всі покоління.

День встановлено на честь святих, які жили в II ст. Це були два брати-близнюки, які навчалися каменярській професії. Вони мали добудувати храм Геракла, але замість нього спорудили християнську церкву, їх наказали стратити, але ангели унесли їхні душі. Історія про Флора (в народній вимові це ім'я нерідко звучить як Фрол) та Лавра за старих часів була дуже популярна в Україні.

В народі ці угодники вважаються покровителями коней, тому здавна в селах цей день називають святом коней. За традицією, на Флора та Лавра коням дають можливість відпочити, щоб не накликати пошесті, їх купають у річках і ставках, завивають стрічками гриви у коси, кроплять свяченою водою, тощо
З цього часу починаються осінні холодні ранки, які переходять у ранкові заморозки. Останній день літа не завжди балував наших пращурів теплом: часто у цей день осідали важкі тумани, йшов дощ, дули вітри холодні.

З 30 серпня починається осінній листопад (першою скидає лист береза, за нею липа, в'яз, черемха і т. д.). У минулі часи помітили, якщо вранці цього дня туман і роса, то погода на Мирона буде хорошою.

Наші пращури говорили: "Третій Спас - хліба припас", оскільки до цього дня вже збирали новий врожай. У минулі часи помітили, якщо у цей день буде заморозок - осінь тривалою буде. А якщо журавель відлетить до третього Спаса, то на Покров (14 жовтня) буде морозно

Найбільше свято, встановлене на честь Діви Марії. За переказами, вона померла в 48 років Своє тіло Марія заповіла поховати у Гетсиманський печері. Під час похоронної процесії з'явився Ісус Христос із небесними силами в ореолі сяйва, взяв душу Марії і вознісся на небо. А через три дні після Успіня, Богородиця воскресла і вознеслась на небо. Свята Діва Марія зветься Пречистою, тому й свято одержало назву Першої Пречистої. Два інших відзначатимуться 21 вересня та 4 грудня. Про них говорять так: «Перша Пречиста жито засіває (сіють озимі), друга дощем поливає, а третя — снігом покриває». Успіння Богородиці вельми шановане в народі свято. На Успіння помирають люди, які щиро вірили у Бога. Тому навіть з того світу вони можуть допомагати та захищати своїх рідних. Після свята Успіння починається відліт ластівок. Якщо ластівки влітку висиджують другий виводок, то осінь скоро не настане. Відліт в цей день журавлів віщує ранню зиму.
Початок молодого бабиного літа.
Якщо погода молодого бабиного літа (з 28 серпня по 11 вересня) гарна, то старе бабине літо (13 - 21 вересня) буде негожим.
Яка перша Пречиста - така й осінь.
Як на Пречисту йде дощ, то осінь буде погана, дощова, сльотлива і холодна. І навпаки: як не буде дощу, то тепла, сухувата, без болота .

Наші пращури помітили, якщо у цей день тихий вітер, то осінь буде ясною. А ось якщо Міхей з бурею - до непогожого вересня. У минулі часи у цей день спостерігали за журавлями: якщо вони вже відлітають до теплих країв, то до середини жовтня мороз буде, а якщо ні - то зима пізніше прийде.

Наші пращури у цей день прибирали у сараях і погребах, щоб до зимових сховищ не пристала осіння гниль. Спостерігали у цей день за горобиною: якщо цвітіння горобини пізнє, можна очікувати довгої і теплої осені.

У давнину помітили, якщо цей день дощовий - бабине літо коротким буде, а якщо погода тепла і ясна - слід чекати хорошого врожаю білих грибів.
З 25 серпня розпочинаються перші ранні заморозки у повітрі. Починають опадати окремі листя у клена.

Походив із Волинського княжого роду. В молодому віці займав посади Луцького старости, а потім воєводи, активно виступив проти поневолення українських земель Польщею. Брав участь у Грюнвальдській битві 1410 р., під час якої було розгромлено військо хрестоносців. Підтримував гуситський рух у Чехії, спрямований проти окатоличення. Згодом князь Федір невдало виступив у битві з татарами, і це, як припускають, стало поворотним пунктом у його житті: невдовзі він став ченцем Києво-Печерського монастиря. Постриг прийняв під іменем Феодосія. Помер близько 1446 р.

У народі цей день має різні назви: Болотні вогні, Чудеса на болоті. Ці незвичні назви пов'язані з народним повір'ям, що 24 серпня на болоті можна почути свист, пісні, а нікого немає. Відносно погоди, з давніх часів до нас дійшло таке спостереження: якщо вранці пішов дощик - вдень буде хороша погода.
День незалежності України — державне свято України, що відзначається щорічно 24 серпня на честь прийняття Верховною радою УРСР «Акта проголошення незалежності України», що прийнято вважати датою утворення держави Україна в сучасному вигляді.

Вшановується пам'ять римського мученика. Він був архідияконом, тобто заступником єпископа, відав судочинством. Лікував багато хвороб, але найбільше прославився зціленням очної недуги, тому здавна йому молилися щодо прозріння очей. Помер у 258 р.

В цей день опівдні дивляться на воду: якщо тиха — то осінь буде тиха, а зима — без завірюх і злих метелиць.

День Держа́вного Пра́пора Украї́ни — державне свято України, присвячене одному з її державних символів — Прапору України. Відзначається щорічно 23 серпня.

(Прапор, внесений у сесійний зал Верховної Ради 24.08.1991)

Був учнем Ісуса Христа. Спочатку входив до складу апостолів із числа сімдесяти. Згодом його приєднали до дванадцяти апостолів замість Іуди-зрадника. За одним із переказів, Матфій проповідував євангеліє в Ефіопії, де загинув мученицькою смертю близько 63 р.
У давнину говорили, що Матвій негоду підпускає. З 22 серпня осінній дощ літній перебиває. У цей час уже поспіває брусниця, сливи, з'являються осінні опеньки.

Не відсієшся до цього дня — на наступний рік вродяться лише квіточки.
Який Мирон — такий і січень.
На честь святителя Мирона, єпископа Критського, який жив у IV ст. Помер близько 350 р. В народі цей угодник одержав ім'я Вітрогона або Гонивітра, оскільки в його день, як правило, дмуть сильні вітри. З днем Мирона пов'язують і кінець літа. «Мирони-Вітрогони куряву збивають на дорогах, за красним літом стогнуть».

Названий іменами києво-печерських ченців. Пимен Многоболісний народився хворим. Коли хвороба загострилася, його принесли в Печерський монастир, щоб ченці помолилися над ним. Він залишився в монастирі, в якому пробув більше 20 років і ніколи не нарікав на свою хворобу. Міг лікувати інших. Помер у 1110 р. Пимен Посник жив у XIII — XIV ст., постійно постився, споживаючи їжу лише раз на тиждень.

У народі існувала така приказка відносно цього дня: "Пимени-Марини - не шукай у лісі малини". З цього дня закінчуються літні грози і починається листопад берези. У минулі часи помітили, якщо у цей день лелеки готуються до відльоту, то осінь буде холодною.

Бджола до Спасівки на пана робить, а після Спаса на себе.
В Спаса всього в запасі: і дощ, і добра погода і різнопогодиця.
Дощ у цей день зранку — не чекай добра, осінь буде вся мокра.
Минув Спас — держи кожух про запас На другий Спас і жебрак яблучко з’їсть. Після другого Спаса — дощ хлібогній.
Прийшов другий Спас — всьому час. Прийшов Спас — бери рукавиці про запас. Прийшов Спас — комарам ввірвався бас, прийде Пречиста (28 серпня) — забере їх нечиста. Прийшов Спас — пішло літо від нас.
Спасівка-ласівка, а Петрівка — голодівка. Сухий день на Спаса віщує суху осінь, мокрий — мокру, ясний — сувору зиму.
Одне із великих народно-релігійних свят, що входить до числа дванадцяти. Як оповідають євангелісти, в середині свого земного служіння Ісус Христос привів своїх учнів на гору Фавор, де раптом преобразився: його обличчя засяяло, як сонце, одяг побілів, як сніг. У народі Преображення Господнє називають Великим і Другим Спасом.

Цієї пори збирають врожай фруктів, меду, хліба, грибів, які відносять до церкви на посвяту.

На Спаса прийнято поминати померлих родичів. За повір'ями, цього дня вони втрете Страсного четверга і Трійці — виходять на світ.
Якщо в родині є тяжко хвора людина, якій на Спаса дати освячене яблуко – символ життя, то вона або видужає, або закінчаться її страждання і вона тихенько помре до Успіня.
Після спасу часто настає різке похолодання, тому приказують: «Прийшов Спас — держи рукавички про запас».

У минулі часи на Євстигнія їли сиру цибулю з хлібом, сіллю і квасом, від чого були здоровими. А у кімнатах розвішували зв'язки цибулі - щоб повітря очищалось. У давнину у цей день визначали погоду на грудень: "Який Євстигній - такий і грудень".

Від імені мучениці Євдокії, страченої в 364 р. Цього часу дозрівають останні огірки, дбайливі господарі готують кадібці для їх засолювання. За Явдохою прогнозують погоду на листопад. Якщо припадає сонячний і теплий день, то погожим буде і листопад, а коли дощовий, то бути йому сірим і мрячним.
Погожий день - то й листопад буде погожий, а коли хмарно і дощить - то й листопад буде сірий, і рано засніжить.
Рясно вродила малина - врожай і на хліб.

У народі святого називали Антон Віхровій, оскільки у цей день часто буває вітер, по якому судять про майбутню зиму. Якщо на Антона вихор - чекай сніжну зиму. Ще в давнину помітили, який цей день, такий і жовтень.

Назва дня пов'язується з перенесенням близько 428 р. мощів першомученика Стефана з Єрусалима до Константинополя і збиранням отави — другого сіна. До того ж, цей святий відомий у нас як покровитель коней. «Який Степан-сінник, такий і вересень». З’явилась отава - для сіна прибава.

ЖИВОТВОРЧОГО ХРЕСТА ГОСПОДНЬОГО
За церковною легендою, саме цього дня зародилося дерево, з якого згодом зробили хрест, на якому був розіп'ятий Ісус Христос. Основним обрядом цього свята є церемонія освячення води. Згідно з офіційною церковною версією, цього дня (1 серпня за старим стилем) 988 р. відбулося хрещення киян Володимиром Великим.
ПЕРШИЙ АБО МАЛИЙ СПАС
В народі це свято знаменує проводи літа. «Пішов Спас — пішло літо від нас». Цього дня проводять хресні ходи на ріки, озера та ставки. Вважається, що в цей день вода має цілющу силу, тому перший Спас називають Спасом на воді, або Мокрим і Медовим, бо пасічники освячували мед у церкві.
СПАСІВКА, УСПЕНСЬКИЙ ПІСТ
Своєрідне продовження Великого посту. За легендою, Бог призначив для Великого посту дев'ять тижнів, але святі отці упросили його зробити перерву, бо такий строк тяжко витримати людям. Тоді Бог розділив Великий піст на дві частини сім тижнів перед Великоднем і два тижні перед Успіням Богородиці (28 серпня).
МАКОВІЙ

Свято пов'язане з збиранням маку і його освяченням. Цього дня збирають й інші рослини, з яких протягом року готують ліки. В цей день святковою їжею є знамениті українські коржики — маковики та інше печиво, виготовлене з борошна, меду та товченого маку. На Маковія освячують криниці, що пов'язано з давнім уявленням слов'ян про виникнення життя з води. На свято Маковія до церкви на освячення приносять букети з особливих трав та збіжжя. Букет повинен бути різнобарвним, пов'язаний червоною стрічкою. В нього можна зібрати різні квіти. Та перевагу надають чудодійним травам та квітам – чебрецю (Satureja hortensis), миколайчикам (Eryngium planum), чорнобривцям, руті-м'яті (Ruta graveolens), василькам (Centaureae cyani), туї (Thuja occidentalis) або тої, материнці (Origanum vulgare), роман-зіллю, полин-дереву (Artemisia abrotanum). Крім того, до букету іноді додають невеличку голівку соняшника. До букету включають колоски зернових та букетики дикого маку. Дикий мак, що зветься видюком, в'яжуть в невеличкі букетики по сім головок. В букеті таких макових букетиків може бути декілька.
Кожне зілля чи квіти мали своє призначення. Рута-м'ята мала оберігати господарів від усякої напасті та додавати здоров'я. Ласкавці (Bupleurum aureum) необхідні були, щоб в сім'ї панувала ласка, злагода та любов. Кудрявці (Deskurainia Sophia) потрібні, щоб у хлопців чуби були кучерявими та щоб їх дівчата любили. Маточник (Origanum vulgare) сприяв плодовитості бджіл. Соняшник уособлював сонце, тому сприяв процвітанню сім'ї, добрій долі. Колоски пшениці, жита та вівса символізують життя та Божий Промисел.

Від імені ченця Євдокима, що жив у IX ст., в найбільшій області Малої Азії — Каппадокії, нині частина Туреччини. Цей день нерідко звуть Євдокимовими запустами, тобто заговинами перед Успенським постом ( з 14 серпня). У минулі часи наші пращури слідкували на Євдокима за сходом сонця: якщо воно при сході яскраво-червоне і незабаром ховається у хмари - можна чекати дощу.

За іменем військового чиновника-християнина Іоанна, який служив при римському імператорі (IV ст.). При нагоді він допомагав братам тікати з в'язниць, укривав їх від розправ, тощо. В народному побуті Іван Воїн вважається захисником від різних напастей та образ, від усіх видимих і невидимих ворогів. Саме тому його називають карателем злодіїв.
Щоб упізнати злодія, то в церкві цього дня ставили біля ікони свічку Іванові, перевернуту догори. Якщо вона горітиме, то крадій буде мучитись.
У цей день вшановується пам'ять апостолів Сили, Силуана та інших. У минулі часи помітили, якщо у цей час дні похмурі і прохолодні, то дощу можна не боятись, і роботи в полі можуть продовжуватись без перерви; якщо ж душно і обтяжливо, і комахи особливо злі і кусючі, то буде дощ. З дня Сили можна було починати сіяти озимину.

Від імені мученика Калиника, страченого в IV ст. З деякими побоюваннями селяни чекають цього дня, бо раптове настання холоду може позначитись на ще не зібраному врожаї вівса й ячменю. «Не мала дівка лиха, так Каленика привела».
Слідкували у минулі часи за вівсом на Калинника: якщо спілий овес вдруге зазеленіє - осінь буде непогожою. У давнину існувало таке поняття як "мороки" - це похмурий туманний час, який був характерний для цього дня.

У цей час викопують цибульки тюльпанів. У давнину помітили, що сильне мерехтіння зірок на сході сонця передвіщає дощ через два-три дні.

Свято встановлене на честь великомученика та цілителя Пантелеймона, який народився в Нікомідії, й навчався при дворі імператора на лікаря. У зціленні хворих Пантелеймон досяг чудових результатів, одночасно з цим він прилучився до християнської віри, за що його піддали жорстоким тортурам. За переказами, перед стратою, а це було в 305 р, він читав молитву. Коли її було завершено, з неба пролунав голос, який назвав його Пантелеймоном («всемилостивим»). Після цього цілителя зарубали мечем. Святий Пантелеймон вважається найпершим помічником хворих. Цього дня знахарі заготовляють лікарські трави, якими зцілюють свійських тварин. У селах цей день називають Паликопою, або Палієм, тому що починаються грози, а з ними виникають пожежі. Коли траплялась пожежа, то палаючі оселі чи поля тричі обходили з іконою Пантелеймона, промовляючи при цьому молитву.
Люди вірили, що на Пантелеймона блискавка влучає в те місце або навіть в тварину чи людину, коли господар цієї землі чи тварини не дотримується святих приписів – працює на великі релігійні свята, порушує піст й навіть гірше – займається чаклунством.
На Пантелеймона людина здебільшого помирає насильницькою смертю – від блискавки, нещасного випадку, автокатастрофи або в бою. Можна сказати, що люди помирають до 14 серпня або грішні, або насильницькою смертю. Зате народжуються до 14 серпня люди обдаровані та визначні, які можуть принести велику користь багатьом людям і суспільству, а також чаклуни, відьмаки й великі аферисти.

Служив у сина Володимира Святославича, ростовського князя Бориса, підступно вбитого в 1015 р. поблизу Переяславця. Мойсею вдалося уникнути розправи. Коли в 1018 р. польський король Болеслав Хоробрий захопив Київ, Мойсей потрапив до нього в полон. Згодом повернувся до Києва, де став ченцем щойно створеного Печерського монастиря. Помер близько 1043 р.
Яка погода 8 серпня - такі будуть і наступні чотири тижні.
День священномучеників Єрмолая, Єрміппа і Єрмократа, ієреїв Нікомедійських. У наших пращурів це був час збору трав у лікарських цілях. У минулі часи помітили, золотавий колір зорі і фіолетове забарвлення горизонту - до хорошої погоди.

З нагоди Успіня праведної Анни, матері Пресвятої Богородиці. Раніше за цим днем завбачували зиму: яка погода до обіду, така зима до грудня, а яка по обіді, то така після грудня. Тому цей день часто називають Ганною Холодною.
- ОЛІМПІАДИ
На честь родички візантійського імператора Феодосія І. Володіла багатою спадщиною. За порадою Іоанна Златоуста все віддавала церквам, ченцям, удовам і сиротам. Пішла в жіночий монастир, де стала дияконихою. Померла на початку V ст.
По Ганні судили про зиму. Яка погода до обіду - так зима до грудня; яка погода після обіду - така зима після грудня.
Дощ цього дня віщує теплу, але сніжну зиму.
Якщо ранок 7 серпня прохолодний, то й зима буде холодна.

Друге свято, присвячене першим українським святим. На відміну від весняного (див. 15 травня), називається літнім, іноді звуть його осіннім. Борис (у хрещенні Роман) був князем Ростовським, а Гліб (Давид) княжив у Муромі. Після смерті вони були визнані церквою святими страстотерпними, оскільки їх убивство мало політичний характер.

Це свято особливо популярне серед сільського населення. Адже це — період завершення дуже важливих польових робіт — жнив. Однак здавна цього дня селяни вважали за краще відпочивати, аби не накликати біди: через часті грози від блискавок нерідко загорялися копи. Можливо, тому й виникло прислів'я: «На Гліба й Бориса за хліб не берися». Проте цього дня починається сезон найбільшого збирання грибів.

Ця ікона вважається однією із святинь Української церкви. До Почайна ікона потрапила з Константинополя в XVI ст. і деякий час була у хатній каплиці опікунки монастиря, волинської поміщиці Ганни Гойської. Згодом челядь помітила, що ікона випромінює яскраве світло. За переказами, після молитви до ікони прозрів сліпий від народження брат поміщиці. Після цього чудотворну ікону Ганна Гойська урочисто передала ченцям Почаївського монастиря. У 1675 р. на Почайна напали турецькі та татарські війська, але незабаром вони зняли облогу та відступили. Легенда пояснює це заступництвом Божої Матері. Нині ікона знаходиться в Успенському соборі Почаївської лаври.
У цей день вшановується пам'ять мученика Трохима. У народі Трохима називають Безсонником, оскільки йде пора активної роботи, жнив: "Хорошому господарю день малий". На полях у цей час закінчується збір зерна. Наші пращури помітили, що серпневі роси - до чудової погоди.

У народі цей день мав назву Поцілуйниця. З давніх давен остерігаються у цей день робити польові роботи: градом поб'є, грозою уб'є, тому що цей день вважається і часто буває громовим. Наші пращури помітили, якщо у цей день грім гримить безперервно, то буде град.

У народі Семена називали Літопроводцем, оскільки він літо проводжає. За повір'ям, літо має закінчитися після обіду. Наші пращури примітили, яке третє число серпня, такий і жовтень. А якщо цей день буде вітряним, то зима буде достатньо холодною.

У народі вважається, що з Іллі йде поворот на осінь, хоча спекотне літо може простояти ще довго. У цей час встановлюється помірне тепло. Світловий день іде на спад, а ночі на збільшення. Якщо у цей день буває глухий грім - до тихого дощу, грім гучний - до зливи, грім безперервний - буде град; грім гримить довго і не різко - до негоди, якщо ж уривчасто і не тривало - буде ясно.

Пророка Іллю вважали посередником між небом і землею, він міг припиняти засуху і викликати дощ, що сприяло хорошому врожаю. Через це в народних віруваннях у цьому святому поєдналися протилежні якості - суворість разом з добротою. Тому свято Іллі - це серйозний і веселий день.
Вважають, що Ілля був наступником язичницького бога Перуна. Також він є покровителем хліборобів - після Свята Іллі 2 серпня починається посів озимої пшениці та жита.
Наші пращури вважали, що після Свята Іллі не можна купатися - вода ставала непридатною нібито тому, що, катаючись небом, один з коней Іллі губить підкову, яка охолоджувала річки і моря. Також після цього у водоймах нібито з'являлася всяка нечисть.

Розділи

Архів блогу