Вчитель української мови і літератури

    Дивись на зиму після Платона і Романа, щоб похвалитися на масляну.
На Платона і Романа тепло – зима буде тепла.
    Платон і Роман заказують, а Спиридон (25 грудня) зиму скаже.
    Який Роман і Платон, така очікується і зима.
   У народі цей день називають зимовказівником, оскільки погода цього дня визначає погоду     всієї   зими. Якщо зранку тепло — відлига буде на початку зими, холод і хурделиця опівдні — такою бути середині зими, а якщо під вечір завиє, закрутить заметіль — то піде зима від нас неохоче, з погрозами.

У народі цього святого називали Зимовказівником, оскільки погода цього дня вказувала на те, якою буде прийдешня зима. Якщо на Григорія стояла хороша погода, то й зима обіцяла бути хорошою, якщо погода була поганою, то й зима поганою буде. З цього дня встановлюються стійкі морози і землю застилає сніговий покрив.

Остаточно замерзає земля.
На Симеона-Юди кінь боїться груди.
На Симеона горобці збираються в табунці. У народі казали: “Якщо в день апостола Матвія віють буйні вітри, то бути завірюхам до Миколи Зимового (19 грудня)”. Холодний Матвій передвіщає сурову зиму. Цього дня може бути як відлига, так і справжня холоднеча. У минулі часи казали: “На Матвія земля пріє, на Матвія земля потіє”.

У народі цей день називали Гур’євим, і відзначали: “Сніг, що випав на Гурія, аж до весни не розтане”. Ще казали: “На Гуріїв день зима з коня злізає, встає на ноги, кує сиві морози, стелить річками, озерами крижані мости, сипле з одного рукава сніг, а з іншого — іній”. Багато снігу цього дня передвіщає врожайний рік, а похмура погода — мокрий травень.
28 листопада Пилипівський піст, Пилипівка
Якщо в цей день лежить сніг, то долежиться до повені.
У Пилипівку день до обіду.
Яка ніч у Пилипівку, такий день у Петрівку.
Як хочеш лози, то в Пилипівку вози.

У цей вечір, напередодні пилипівського посту, готують смачну обрядову вечерю: борщ, локшину, пиріжки, вареники, смажать м'ясо, зокрема птицю. За звичаєм, до батьків приходять вечеряти дочки із зятями, котрі недавно побралися, а також запрошують кумів та одиноких сельчан. Залишки од вечері відносили бідним людям.

На заговини дівчата і хлопці організовували вечірку-складчину. На такі сходчини збиралися й сімейні родини. З цього дня жінки починали прясти кужіль на полотно.
Іній на Пилипа — буде овес, як липа.
Чи дуб, чи липа — нині святого Пилипа.
Іній — на врожай вівса, а дощ — на дорід пшениці.
Якщо хмарно або сніжно—травень буде негожий.

З минулих часів відомо, що “на Златоуста все поле порожнє”. У цей час “всяка зяб зупиняється в рості”, тобто земля занурюється у сон до весни. У давнину казали: “Ззиває зима на Івана Златоустого свою свиту: хурделицям і заметілям дає наказ — відлиги вгамувати”. Іній на деревах у цей день вказував на те, що можна чекати гарного врожаю.

На Івана зазвичай буває сніг. Якщо дощ на Івана Милостивого, то, знову ж таки, відлига буде до Введення (4 грудня). У давнину пророблювали такий ритуал: у сніг, який щойно випав, вставляли соломинку, якщо вона провалиться, значить, сніг зійде, якщо не провалиться — залишиться на землі. Якщо сніг цього дня випадав, то вважалося, що зима довго з місця не рушить і весна буде пізньою.

У народі казали: “З дня святого Феодора Студня прилітають зимові вітри, від яких буває холодно на дворі й морозно на землі”. Зазвичай з цього дня починає студити і морозити: “На Студня холоднеча що не день — лютіша і гірша”. Часто це буває сніжний день. Якщо цього дня було вогко та йшов сніг, чекали відлиги до Введення (4 грудня). Якщо день був ясним, незабаром мало бути похолодання. За 24 листопадом передбачали погоду на майбутню зиму: якщо день був теплим, то й зима буде теплою, і навпаки.

У народі казали: “З Ераста чекай льодяного насту”. Іній на деревах передвіщав мороз, а туман — тепло. Однак, якщо цього дня на деревах іній лежав зранку, то до самого Введення (4 грудня) морози будуть змінюватися відлигою. Погода у цей час дуже мінлива: “Ераст на все гаразд: і на холод, і на голод, і на хуртовину”.

У народі день цей називався Мороз Матрона. Селяни помітили, якщо гусак вийде на лід, продовження осені буде без морозів. А іній на деревах, навпаки, передвіщав мороз. Якщо на Матрону буде туман — до відлиги.

Михайлів день вважається рубіжною датою — з цього дня “зима встає на ноги”. У народі помітили, якщо цього дня з’являвся іній, то чекали великого снігу; якщо день починався туманом — на відлигу; а ясна погода — до майбутньої морозної зими.

З святом Павла пов'язують льодостав, замерзання річок і озер. Йде сніг, чекай сніжну й добру для озимини зиму.

У минулі часи цього дня дівчата молились про наречених і просили у Всевишнього хорошого чоловіка. Погоду визначали так: якщо стелиться туман — буде тепло, а якщо іній на деревах, потрібно готуватись до морозу. З цього часу починають міняти шубку зайці-біляки, білки, ласки.

Цього дня, боячись нечистої сили, люди намагалися нікуди з дому не виходити. Наші пращури помітили, якщо снігу надує, то в наступному році хліба прибуде. Також звертали увагу на качок: якщо їх багато залишалося зимувати, зима очікувалася теплою.

У минулі часи помітили, що з цього дня починався льодостав. Якщо листопад до цього часу повністю завершиться, слід чекати суворої зими. У рибалок була своя прикмета: якщо на Акепсима перша риба зірветься з гачка, то улов буде не дуже вдалим.

Пигасій сонце гасить (дуже короткий світловий день).
У народі казали: “Акиндин розпалює стодолу, Пегасій сонце гасить” — світловий день стає все коротшим. Якщо на Акиндина небо заплаче, то слідом за дощем і зима прийде. А якщо цього дня низький туман — до м’якої зими. З цього дня і до 20 листопада відбувається стійке промерзання ґрунту.

14 листопада вважається початком зими і перших морозів: “Кузьма-Дем’ян — коваль, кує лід на землі й на воді”. Якщо на Кузьму дороги розвезе грязюкою, не варто чекати морозу до самого грудня. А якщо випаде сніг, то майбутня весна буде з великим розливом.

У давнину цього дня відзначали Юрову, свято рибалок. У народі казали: “Хороший рибалка має за клюванням знати, що рибу сазаном звати”. Наші пращури цього дня прислуховувались до снігура: якщо він свистить — незабаром зима буде.

Цей день вважався пташиним святом і називався Зиновій-синичник. Птахи і передбачали погоду: якщо синиці масово з’являлися біля будинків — чекай великого холоду. Якщо синиця свистить, то день буде ясний. А якщо синиці вранці пищать, то до ночі мороз вдарить.

Мисливці вірили: “Якщо вовки зграями бродять полями, то чекай великих бід: епідемій, голоду чи війни”. Якщо 11 листопада “небо заплаче, то слідом за дощем і зима прийде”.

Цього дня починали м’яти, тріпати і готувати льон для пряжі.

Погоду передбачали, як не дивно, комарі: якщо 10 листопада їх ще можна було побачити, то зима обіцяла бути м’якою.

З часів Київської Русі у цей день вшановували пам’ять печерського святого, преподобного Нестора-літописця одного з найперших наших українських літописців, найдавнішого нашого історика.

День украї́нської писе́мності та мо́ви — свято, яке щороку відзначається в Україні 9 листопада. За православним календарем — це день вшанування пам'яті Преподобного Нестора-Літописця — послідовника творців слов'янської писемності Кирила і Мефодія.

Жіноче свято. Проте з Дмитром пов'язані завершальні обряди тваринників. З цього дня свійських тварин уже не вигонили на пасовиська. Господарі остаточно розраховувалися з пастухами, а останні врочисто святкували завершення сезону.

    До Дмитра ще дозволялося засилати сватів, а після цього починалися запусти (заговини), а тому закінчувались і весілля. На цю подію народ створив чимало дотепних прикмет та прислів’їв про листопад.
   До Дмитра дівка хитра, а після ще хитріша; ...а по Дмитрі, лавку витри; ...хоч кісся витри; ...хоч кахлі витри; ...хоч комин витри; ...хоч нею губи втри; ...хоч чобіт витри; ...а по Дмитрі хоч сім за цибулю. До Дмитра дівка хитра, а після Михайла (21) хоч за попихайла; ...хоч за шкандибайла; ...а після Дмитра сякий-такий аби був, щоби хліба роздобув; ...а по Дмитрі хоч за старця, аби не остаться; ...а по Дмитрі стріне собаку і питається: «Дядьку, ви не з сватами?»; ...а після Дмитра свиня йде, а вона питається: «Тітко, чи не бачили старостів?»; ...а стріне собаку, то каже: «Здоров, дядьку! Чи не в старости?»
      Якщо на Дмитра день без снігу, то ще не буде зими.
Замерзла земля і дме холодний вітер — снігу не буде до Нового року.
Випав сніг — увесь листопад буде холодним і морозяним.
Якщо до Дмитра дощ, то на Введення (4.12) снігу буде по коліна.
Якщо відлига, то на теплу зиму і ранню весну; цей день зі снігом — весна пізня; холод і сніг — на пізню й холодну весну.

Наші пращури звернули увагу на те, що вранці цього дня “або дощем заливає, або снігом замітає”, також можливий і туман. У минулі часи казали, що “в листопаді схід сонця з заходом серед дня зустрічаються”.

Яка чарівна українська мова.

В ній гаю шелест, солов'їний спів,

Тепло колиски в пам'яті з дитинства

Й чарівність всіх тих ніжних слів,

Як мама казочку мені читала,

І на ніч співом спати укладала.

В ній чутно, як дзюрчить ріка,

Співає десь там пташка лісова...

І рідне мелодійне слово -

Із нього склали тисячі пісень!

Яка прекрасна українська мова,

Як ясний вересневий день!

Утюж Павло 7А клас

З 1 вересня!

З Першим вересня, любі друзі, вітаємо вас!

Вже дзвоник покликав усіх нас у клас!

Успіхів в цьому році бажаю вам я!

У щколі ми єдина велика дружна сім'я!

Посідаймо знов за парти,

Ручки, зошити, олівці й карти

На нас чекали ціле літо,

Ласкаво просимо до школи, любії діти!

Хтось з нас пішов лиш в перший клас,

Хтось у дев'ятий чи десятий,

Усіх покличе дзвоник нас

Знання нові, щоб здобувати!

І кожен вчитель чекає на клас свій,

Тож вдягай рюкзак на плечі і до щколи мерщій.

Гарні оцінки заробляти,

Нове для себе відкривати!

Утюж Павло 7А клас

У минулі часи з цього дня дівчата збирались прясти і загадували на судженого. Вночі 6 листопада може випасти перший стійкий сніг. У давнину помітили, якщо грибів вродило мало — зима буде сніжною і суровою.

Якщо піде град або снігова крупа, то на Мотрону (22) наступить справжня зима.
У давнину в селян була традиція розкидати шматочки Казанського (вчорашнього) пирога полем, щоб зимові птахи “прилетіли до поля і своїми голосами заспокоїли землю”.

Остаточна межа переходу від осені до зими, міцно сковується земля, а відтак морозцям дорогу вказує.
Якщо цього дня небо заплаче, то слідом за дощем прийде зима.
Якщо зранку дощить, то надвечір має піти сніг, ознака ранніх підсніжників.
Цей день вважався найбільш сприятливим для весіль. У природі відчувається різкий перелом погоди. Якщо на Казанську день розпочнеться туманом — слід чекати відлиги, ясний день — до похолодання.

У народі казали: “У листопаді мороз міцнішає поставою”. Наші пращури помітили: якщо 3 листопада ясна безхмарна погода — це ознака швидкого зниження температури.

Головним провісником погоди цього дня було листя, що опадає. Якщо перший сніг ліг на суху землю до того часу, як дерева повністю скинули листя, то сніг скоро зійде. Поки лист з вишневих дерев не опаде, скільки б снігу не випало, зима не прийде.

Розділи

Архів блогу