Вчитель української мови і літератури

Як на Мокрину дощ іде, то буде дощова осінь.
Дивись осінь по Мокрині: Мокрина мокра - і осінь мокра, сухо на Мокрину - осінь буде суха.
Якщо зранку йтиме дощ, то початок осені буде дощовий; задощить опівдні - дощовою буде середина осені; якщо ж дощ паде надвечір, то буде з дощами кінець осені.
Дощовий день також застерігав: наступного року вродять жита, але літо буде мокрим.
«Якщо сухий видається день - сухо буде й восени», - каже приповідка на Уманщині.
«Як на Мокрини дощ, то горіхи повимокають, а як сухо, то бджоли повилітають!», - говорять селяни на Київщині.

Цього дня жінки, котрих полишили чоловіки, наймали в церкві Божу службу, бо вірили в те, що після цього вони повернуться назад і будуть вельми вірними у подружньому житті.
У давнину в цей час топили бані, парили віники з трав і квітів, щоб змити з себе втому після жнив. У народі говорили: "Хоча в липні й душно, й спекотно, але прощатись з ним шкода". За народною прикметою, якщо липень був спекотний, зима буде морозною.

У цей час можна спостерігати зорі з пазорями (голубими спалахами блискавиць). Як правило, липень відходить з грозами. Не даремно у ці дні спостерігали за погодою: за народною прикметою, осінь буде такою, як два останніх дня липня.

З цього дня ночі стають холоднішими, спека спадає. У минулі часи помітили, якщо верес зацвів, значить липень уступає місце серпню. Також народ примітив, що на Афіногена пташки задумуються (замовкають).

Знахарі кажуть, що у цей день потрібно встигнути зібрати усі цілющі трави. У цей день вшановується пам'ять мучеників Кирика та Іуліти. У народі цей день називали Кирики-мокродирки, тому що часто у цей день йде дощ. Жінки у минулі часи святкували день "матінки Уліти", вважаючи її своєю заступницею.

Також у цей день вшановується пам'ять святого рівноапостольного князя Володимира Київського. У народі говорили: "На Володимира Червоне Сонечко сонце красне світить". Тому, буде дощ чи сонце, вгадати важко.
День Хрещення Київської Русі-України
Хрещення Русі — процес прийняття і поширення християнства у Русі. Ключова подія — масове хрещення у 988 році мешканців Києва, а згодом інших міст держави князем Володимиром I Святославовичем, у результаті чого християнство стало провідною релігією на Русі.

Якщо у цей день буде йти дощ, то він литиме ще сім днів або сім тижнів. Також, наші пращури помітили, що у цей день капуста згортається у качани.
З цього дня починається спад літа, який продовжиться до 26 серпня. У цей час листя на деревах починає набувати осіннього забарвлення. У минулі часи помітили, якщо день 27 липня спекотний, сухий, то зима буде морозною і малосніжною.

За народним календарем цей день вважається серединою літа. Якщо 26 липня сухо, то осінь буде довга, тепла і суха. Наші пращури в цей день спостерігали за ластівками: якщо вони низько літають, осінь буде довга. З цього часу у деяких місцях граки починають збиратись у перші осінні зграї.

У народі цей день називали Прокл Великі Роси. Проклові роси вважаються лікувальними. У минулі часи їх збирали для лікування хвороб очей. Тоді вірили, що роса в цей день наділяє красою, спокоєм. Наші пращури помітили, якщо на Прокла вночі немає роси, а в низинах туман - на негоду. А якщо нічна роса не просихає - бути грозі. У цей час зацвітають гладіолуси.

У народі цей день називали Єфимії-стожарниці, оскільки стоїть дуже спекотна погода. Часто цей день буває грозовим. У цей час починають випадати роси. З давніх часів кінець липня - росяна пора. Ці роси шкідливі для помідорів. Наші пращури помітили, якщо в цей день сонячно, то урожай зернових культур буде хорошим.
Почуєш глухий грім – на дощ, грім з гулом – до зливи.

У минулі часи помітили, якщо в цей день буде глухий грім - до тихого дощу, а якщо грім гучний, можна чекати на зливу. З давніх часів до нас дійшло цінне зауваження для рибалок: якщо грім у пісний день (середа і п'ятниця) - у рибалок буде хороший улов риби. Якщо гримить і блискає, то десь у полі копи горять.

На Панкрата і Кирила пробують перші огірки з городу. У народі цей день називався чорничним, оскільки з 22 липня починали збирати чорницю. За народним повір'ям, "чорниця відводить від живота лихо", вона "лікує виразку шлунку, чистить кров, відновлює роботу печінки". Наші пращури помітили, якщо цей день спекотний, то у грудні варто чекати на сильний холод.

Традиційний початок жнив. Дозрівання зернових співпадало з достиганням чорниць. Крім того, жінки до схід сонця йшли на вгороди рвати кріп як засіб для лікування головних болей — дорослі відваром змивали голови, а дітей купали у ваннах.

   В народі вважалося, що соловей співав доти, коли ячмінь не викине колос, а зозуля лише до Петра. Пасічники збирали бджолині рої тільки до Прокопа; після цього з них намагалися не створювати нових сімей, бо не встигнуть запастися на зиму медом.
    Достигає в цей день ягода чорниці, дозріває і жито — буде багатий врожай.
    Зле на Прокопа, коли змокне копа.
    На Прокопа приготуй плечі до снопа.

У народі цей день називали Явдоха Сіногнійка, оскільки наставав час затяжних дощів, що, у свою чергу, псувало сіно. Наші пращури наставляли: "Згребеш сіно до купи, так і не страшись хмари". Наші пращури помітили, яка Явдоха Сіногнійка, такий буде і листопад.

З давніх часів дійшла традиція на Єрмія варити варення з чорної смородини. Також у цей день вшановується пам'ять преподобної Мокрини (Мокриди). У народі говорили, що осінь по Мокриді потрібно дивитись, якщо 19 липня дощ, то і осінь буде дощовою: "Мокрида мокра - і осінь мокра".

У народі в цей день відзначали свято місяця. На Афанасія місяць продовжує грати, що передбачає хороший урожай. Наші пращури в цей день слідкували за хмарами: якщо по небу пливуть жовті, нібито мед, хмари - на дощ. З цього приводу говорили: "З гнилого кута (південного заходу) нагнало хмари - буде дощ".

У цей день дивляться, як поводиться місяць. Якщо його видно при сході, а ще здається, що він ніби перебігає з місце на місце та міняє колір, буде хороший врожай. Також вважають, що цей день визначає погоду на 11 серпня: «Який Андрій - такий і Калинник (11 серпня)»

Маків день вважається нещасливим. Наші предки в цей день намагалися не розпочинати нових справ та були обережними.
У цей день наші пращури спостерігали за комарами і мошкою: якщо вони в'ються колами, хороша погода гарантована на найближчі семеро діб.

   Закінчували косовицю сіна і починали готуватися до жнив, тому й казали: «З сіножаті пішли пожинки». Якщо з'явилися жовті листочки на деревах — на ранню осінь і зиму.
   У минулі часи у цей день було ще свято Берегині. Берегиня вшановувалась як охоронниця від зла і захисниця здоров'я.
   У період з 15 до 20 липня у річках і водоймах починає цвісти вода.

«Кузьма і Дем’ян згубили жупан» — початок літньої спеки, адже за старим календарем це полудень літа.
Кузьма і Дем’ян прийшов, на покіс пішов.

Маківка літа через прясла дивиться.
У цей день відзначається собор святих славних і всехвальних 12 апостолів: Петра, Андрія, Якова Заведієвого, Івана, Пилипа, Варфоломія, Хоми, Матвія, Якова Алфієва, Іуди Іаковля, Симона Зилота і Матвія. Наші пращури прислуховувались до зозулі: якщо вона продовжує кувати - літо буде хороше і довге.

Цей день пов’язаний з літнім сонцестоянням. Найурочистіше його відзначали пастухи. В карпатському регіоні власники тварин організовували святковий обхід («петрівку») на вигоні. Гуцули, скажімо, приносили пиріжки з сиром (мандрики, перевертаники). Після обіду пастухи влаштовували різноманітні змагання, розваги, танці.

В цей день юним попасичам дозволялося зібрати один удій з усіх тварин вигідно продати. Виручені, гроші йшли для власних потреб.

На Івано-Франківщині я почув вислів: «А ти сьогодні копав Петра?». Коли ж поцікавився, що це означає, то виявилося, що й дотепер на Прикарпатті існує давній звичай «копати Петра».

Напередодні Петра і Павла пастухи та сільські підлітки на толоках викопували квадратні канавки такої глибини, щоб можна було спускати в них ноги. Землю скидали поруч на купку й прикривали дерном. Середину обкопаного місця, яке правило за стіл, застеляли скатертиною і клали на неї принесені з дому продукти (переважно пиріжки з сиром, капустою тощо), а також ставили наливку. Кожен намагався почастувати інших смаковитим їством. Нерідко й самі готували зі сметани й сиру та борошна пиріжки — мандрики.

У цей день дозріває червона бузина. Люди помітили, що цього дня соловей співає востаннє, проте якщо зозуля припинила співати, буде рання зима.

У народі відома така назва цього дня - Самсон Сіногній, тому що часто 10 липня бувають дощі, що, в свою чергу, псує заготівлю сіна. Якщо дощ у цей день все таки є, то буде він йти до Бабиного літа. А якщо погода хороша, сонячна, то протримається вона ще сім неділь.

У народі святого називають Суничником, оскільки до цього часу поспіває суниця. У наших пращурів існувало повір'я: хто хоче позичити грошей, той повинен покласти трави суниці у кишеню і сміло йти - відмови не буде. Щоб дізнатись погоду, у минулі часи слідкували за травою: якщо вранці вона суха, на ніч слід чекати дощу.

Святе подружжя прославилось благочестям і милосердям. Петро і Февронія померли в один день і час. Вони - зразок християнського подружжя. Наші пращури помітили, що з цього дня слід очікувати ще сорок спекотних днів.

    До Івана просіть, дітки, дощу в Бога, а після Івана я й сам   випрошу.
    Дощі Іванові краще золотої гори.
    На Іванову ніч зоряно — буде багато грибів.
    Після Івана купала не треба жупана.
    Роса велика на Івана — буде урожай огірків.
Гроза на Івана — горіхів вродить мало і будуть вони пусті.

Давнє язичницьке свято, що припадає на ніч з 6 на 7 липня. З ним пов’язані цікаві обряди: хлопці готували вогнища, а дівчата вбирали Марену – живу гілку. З настанням сутінків парубки запалювали ватру, через яку парами перестрибували, юнки топили Марену, яка символізувала русалку, пускали на воду віночки, шукаючи майбутнє кохання.

На Агрипини збирають трави і корені для лікувальних цілей.
Ріпу сій на Агрипини — буде добра ріпа.

Дощ піде на Уляни — будем з хлібом.

Якщо сьогодні день спекотний, то грудень буде морозним
Улян – мученик з міста Тарі. Цього дня продовжується тема дощу (якщо справджується прикмета минулого дня).

У народі цей день називали Павутинним, тому що погоду "прогнозував" павук. Якщо в цей день він не розкидає павутину - буде дощ або буря. А якщо знову плете павутину - зміна погоди на краще. Дуже часто цей день буває дощовим, з грозою. Дощ у цей день міг передбачати не лише павук. Якщо мурахи ховаються в купу - можна очікувати на сильний вітер, дощ, грозу: жаби в траву виповзають - також слід чекати на дощ.
Мефодій — погодовказівник. Дощ в цей день — буде йти сорок днів з перервами.

У народі Зосима вважається заступником бджіл. З цього часу бджоли починають заносити мед, заливати соти. Оскільки день присвячений цим працелюбним комахам, то й погоду наші пращури визначали по їх поведінці. Так ось: коли бджоли швидко летять до своїх вуликів, то скоро буде дощ; стають злішими, частіше жалять - перед засухою; сидять на стінках вулика - до сильної спеки.

Розділи

Архів блогу