Вчитель української мови і літератури: Народний календар

Традиційно на святковому столі українців на День Святого Миколая немає однієї, абсолютно головної страви. Це свято більше пов'язане з подарунками та солодощами, аніж з великими обідами.

Однак, є кілька страв, які часто готують на цей день:

Медові коржики: Ці ароматні коржики з прянощами - один з найпопулярніших десертів на свято Миколая. Їх часто розмальовують глазур'ю, створюючи справжні шедеври.

Пряники: Інший традиційний десерт, який асоціюється зі святом. Їх можна приготувати різної форми та розміру.

Вареники: Хоча вареники - це страва, яку готують протягом усього року, на свята їх часто подають з різними начинками, як солодкими, так і солоними.

Кутя: Хоча кутя більш традиційна для Різдва, її іноді готують і на Миколая, особливо в деяких регіонах України.

Чому немає однієї головної страви?

Різноманітність регіональних традицій: В різних регіонах України можуть бути свої особливі страви, які готують на Миколая.

Сімейні традиції: Кожна сім'я може мати свої улюблені страви, які готують на це свято.

Фокус на солодощах: Для дітей, особливо, це свято асоціюється з подарунками та солодощами, тому саме десерти часто стають головною окрасою столу.

Отже, на святковому столі на День Святого Миколая ви можете зустріти різноманітні страви, але головне - це тепла атмосфера, спілкування з рідними та, звичайно ж, довгоочікувані подарунки.

Традиції святкування Святого Миколая в Україні.

Святий Миколай – одна з найулюбленіших постатей в українській культурі. Його день, 5 грудня, пов'язаний з безліччю чарівних традицій, які передаються з покоління в покоління.

Подарунки та добрі справи

Подарунки під подушкою. Найвідоміша традиція – це залишати чоботи або шкарпетки біля ліжка, щоб Святий Миколай поклав туди подарунки.

Листи до Святого Миколая.

Діти з нетерпінням пишуть листи, де розповідають про свої добрі справи та просять подарунків.

Добрі вчинки.

Вважається, що Святий Миколай дарує подарунки лише слухняним дітям, тому діти намагаються поводитися добре.

Святкова атмосфера.

Прикрашання оселі.

До свята прикрашають оселю гірляндами, ялинкою та іншими новорічними атрибутами.

Святкові страви.

Готують смачні страви, печуть печиво у формі миколайчиків.

Співи колядок.

Колядування починається ще з Андріївських вечорів і триває до Різдва.

Релігійні обряди

Відвідування церкви: В день свята відвідують церкву, щоб помолитися і подякувати Святому Миколаю за його благословення.

Освячення води.

Після церковної служби освячують воду, якою потім окроплюють оселю.

Сучасні тенденції.

Свято в школах і дитячих садках: У навчальних закладах організовують свята, де діти розповідають віршики, співають пісні та отримують подарунки.

Соціальні ініціативи.

Багато людей беруть участь у благодійних акціях, даруючи подарунки дітям з малозабезпечених сімей.

Чому ми любимо це свято?

Свято Святого Миколая – це час дитинства, віри в чудеса та сімейного затишку. Воно об'єднує людей різних поколінь, допомагає зберегти традиції і передати їх наступним поколінням.

Народний календар та прикмети про погоду у січні

Дивитися презентацію "Народний календар. Січень".

Народний календар та прикмети про погоду у грудні

Перегляд презентації: народний календар грудень

Народний календар та прикмети про погоду у листопаді.

Перегляд презентації: народний календар листопад

Народний календар та прикмети про погоду у жовтні.

Перегляд презентації: народний календар жовтень

Проблема дослідження народного календаря є актуальною з огляду на необхідність активізації національно-історичної пам`яті українського народу. Народ існує завдяки наступності поколінь. Самоідентифікація покоління відбувається через вироблення концептуально сформованого ставлення до історичного минулого.

Перегляд презентації: народний календар вересень.

Україна багата на свої традиції. Культура народу тісно переплелась із вірою. Твердо переконана, що знання традицій і звичаїв своєї країни робить нас сильнішими і багатшими.
Я класний керівник 6Б класу ЗНВК №109. Учнівські колективи нашої школи беруть активну участь у фестивалі учнівських проектів "Тепло своїх долонь, і розуму, і серця я Україні милій віддаю".
Я з учнями і батьками 6Б класу працюю над проектом "Звичаї і традиції українців. Свята". Мета нашого проекту донести до якнайширшого кола людей традиції, звичаї, свята українців. Сприяти ознайомленню з ними, дотримання в повсякденному житті. Донести розуміння філософії українця: хто ми, які ми. Через знання себе як частини всього людства до об'єднання в єдину неповторну країну.
13.10.2017 р. учні у формі усного журналу виступили перед 1-4 класами, розповівши про свято Покрови.

13.12.2017 р. відвідали класну годину 5А класу, де розповіли учням про святого Миколая.

14.12.2017 р. відбулося тепле, зворушливе спілкування з групою продовженого дня.

Пропонуємо вашій увазі усний журнал, який присвячений народному, а тепер і державному святу Покрови у виконанні учнів 6Б класу.

Осінь. Пора радості та смутку, пора спокою і тривог, найбагатша, найщедріша пора. Можливо, саме тому так багато свят на честь Богородиці саме восени. Це і свято Різдва Пресвятої Богородиці, або, як кажуть у народі, «Друга Пречиста» , і одне з найбільших свят - свята Покрова- Покров Пресвятої Богородиці

Покрова Пресвятої Богородиці — християнське і народне свято, відзначається церквами східного обряду (православними та греко-католиками) 14 жовтня.

Як же народилося це свято?

Існує безліч легенд про те, як ощедровує Покрова людей своєю ласкою, яка милостива до тих вона, хто слухає і шанує своїх батьків, переймає матусину науку охайності, працьовитості, добра.

За легендою, у цей день військо давніх русів на чолі з Аскольдом взяло в облогу центр православ'я — Константинополь, намагаючись захопити місто. Мешканці столиці Візантії у гарячий молитві звернулись до Богородиці з проханням про порятунок. І Богородиця, за оповіданнями, з'явилася перед людьми та вкрила їх своєю покровою (омофором). Після цього вороги вже не могли побачити цих людей.

Як вказують деякі джерела, вражений Аскольд та його дружинники прийняли святе хрещення та стали християнами.

Чи існують інші версії?

За іншою версією, натхненням для свята стало видіння Андрія юродивого під час облоги Константинополя військами агарян. Пресвята Богородиця з'явилася мешканцям міста у храмі та прийняла їх під свій захист покров. Після цього війська противника відступили, а місто було врятовано.

Хто бідний, сумний – жаль чує,

Хто в нещасті упадає, тому щиро помагає.

От раз татари на село напали,

Святий монастир опляндрували,

Ченців божих повбивали,

Усіх людей скатували,

Ті бусурмани, люті погани,

Та Мати Божа, зірничка гожа,

Стала на горі в великій журі,

Щирі сльози проливала,

На побитих споглядала.

Душі зібрала, у рай повела,

Злинули душі в небо, до раю,

А Мати Божа по ріднім краю

Ходить далі і зітхає,

Слушного часу чекає,

Щоб нам помогти, від горя спасти.

У якому році вперше стали відзначать це свято?

Свято Покрови Пресвятої Богородиці засноване на Русі князем Андрієм Боголюбським у 1164 році. Встановлене воно на честь Божої Матері, яка зняла зі своєї голови хустку - покрову і розкинула її над людьми, що знаходились у церкві, одночасно молячись за їх спасіння і врятування від біди. Ось ця її довга біла покрова (омофор) і стала своєрідним оберегом України, символом її споконвічного прагнення до встановлення злагоди і миру між своїми і чужими землями.

А як відносились до свята козаки?

Покрова Пресвятої Богородиці була одним з найголовніших свят запорозьких козаків, котрі будували багато однойменних храмів та шанували особливо ікони Покрови. Покрова була заступницею козаків далеких походах, її зображення завжди було на хрестах, які носили козаки. Священною для кожного козака на Січі була Покровська церква, від порога якої січовики вирушали на захист рідної землі і куди з подякою за порятунок поверталися після походів. Після зруйнування Січі запорожці захопили з собою за Дунай і образ Пресвятої Покрови..

Дорогі гості блогу, вважаю, що матеріалу щодо народного календаря я помістила достатньо. Кому цікаво, заходьте, читайте, побажання пишіть на електронну пошту. Рубрику "Народний календар" вести припиняю. Дякую за вашу увагу!

Якщо в цей день ясна погода, весну чекай ранню, гожу.
Якщо погода ясна, то і весна буде красна, себто рання й тепла. "Якщо крапель — то у весну ранню вір". А ось якщо ввечері на небі було багато зірок, то зима ще довго обіцяла протриматися. Якщо на Макарія кружляла заметіль, вірили, що така погода затягнеться. Також цей день називали Громовицею, бо саме сьогодні в природі можлива була гроза.

На честь єпископів Олександрії Афанасія, що жив у IV ст., прославився ученням про зв'язок людини з Богом, за що одержав ім'я Великого. Він написав багато творів, у яких тлумачаться Євангеліє, Послання апостолів тощо. У день пам'яті цих святих часто бувають морози, тому в народі Афанасій здебільшого зветься Панасом-Ломиносом, а Кирило - Зимовим. "Прийшов Панас-ломиніс - бережи щоки й ніс". Морози цієї пори називаються Афанасіївськими (Панасовими). Існує повір'я, що тільки на Панасові морози можна вигнати відьом, тому що в ці дні вони літають на своє збіговисько і там втрачають пам'ять через надмірні розваги.
Якщо цього дня був пурпуровий захід сонця, то на ранок очікували великого снігопаду, морозу і вітру. Погоду передбачали і ворони: якщо вони летіли зграями, слід було готуватись до сильних морозів.

Вериги - це кайдани, ланцюги та інші металеві предмети, які носили віруючі люди "для приборкання плоті". Свято встановлено на честь події 42 р. Тоді за проповідь учення Ісуса Христа апостола Петра кинули у в'язницю, зв'язавши двома ланцюгами. Вночі, напередодні суду, ангел Господній зняв із нього ланцюги-вериги і вивів із в'язниці. Вериговий день здавна відомий також під назвою "Петра-покорму", оскільки треба було утримувати свійську худобу на зимових кормах ще другу половину зими. З цього приводу народ підмітив: “Якщо в коморі житнього хліба залишилось більше половини, бути хорошому врожаю”. Погоду цього дня передбачав вітер: якщо він дув з північної сторони, очікували сильного морозу.

Пов'язується з вірою в те, що люди можуть "давати дання", тобто насилати хвороби та всілякі нелади в родину і господарство. Але проти цього існують різноманітні примови та багато інших прийомів. Скажімо, якщо хочуть позбавитися насланої порчі, то кажуть: "Твоє даннє на моє одданнє", тобто, що бажаєш іншому, то нехай повернеться тобі.

28 січня вшановується пам’ять преподобного Павла Тивейського та Іоанна Кущника. У минулі часи була така приказка: “Петро-Павло дня добавив”, що вказувало на збільшення світлової частини дня. У давнину, щоб дізнатись погоду, спостерігали за небом. Якщо зірки сильно блищать, то бути морозу, а якщо вони тьмяні, то буде тепло. Якщо з півночі приходили хмари, то відлиги не чекали. Сніговий буран вдень на Павла передвіщав міцний мороз вночі.

Погоду цього дня визначали за місяцем: якщо навколо нього було туманне коло, очікували заметіль. Наші пращури прислуховувалися до лісу і спостерігали за тваринами, щоб дізнатись про майбутню погоду. Якщо ліс тріщить — мороз буде стояти довго, якщо ліс шумить, незабаром буде сніг та відлига. Якщо на Яреми киця мордочку ховає — бути морозу; собака лежить, звернувшись — на холод, витягнулася — на тепло.

Назва походить від імені мучениці Татіани, що жила в Римі в III ст. Цей день став святом студентства, бо в 1755 році імператриця Єлизавета заснувала в Москві університет. "На Тетяну з'явиться сонечко рано - до раннього прильоту птахів". "Сніг на Тетяну - літо дощове".

Назва пов'язана з ім'ям ченця Феодосія Великого, уродженця малоазійської області Каппадокії, який багато зробив для розвитку монастирських гуртожитків. Помер у 529 р. Цієї пори часто повертається тепло, тож "Феодосієве тепло - на ранню весну пішло".
Якщо на Феодосія була відлига, то готувались до затяжної весни.
- МИХАЇЛА КЛОПСЬКОГО
За ім'ям юродивого, який жив у Клопському Троїцькому монастирі неподалік Новгорода в XV ст. Михаїл був сином українця Дмитра Боброка-Волинського, героя Куликовської битви, й Анни Іванівни, сестри Дмитрія Донського.

За ім'ям Григорія Нисського. Селяни цього дня виходили дивитися на скирти: якщо вони вкриті інеєм, то літо буде сірим і мокрим. Якщо вітер дме з півдня — на грозове літо.

В пам'ять церковного діяча XVI ст., який був другом дитинства Івана Грозного. Згодом очолив Соловецький монастир, де розгорнув велике будівництво.
У народі про цей період січня говорили так: “Росте день у січні — росте і холод”, що вказувало на наближення лютого, який вважався найхолоднішим місяцем зими. Спостерігали наші пращури цього дня за домашніми тваринами: якщо вони, випущені у двір, намагатимуться повернутися до хліву — бути незабаром снігу та холоду.

День Соборності (день Злуки)
Українська мрія - єдність, свобода і незалежність. Основа державності, якої споконвіку намагалися позбавити цю прекрасну частину земель всі її так звані сусіди прикриваючись «високими» інтересами, час від часу набувала цілком ясні обриси. Так сталося і на початку 1918-го. У цей січневий місяць у запалі революційних змін була створена Українська Народна Республіка, відома як УНР. Більш того на тих територіях, які входили до складу колись потужної Австро-Угорської імперії, була утворена ЗУНР - Західноукраїнська Народна Республіка. Вже до кінця року, в грудні 1918-го у Фастові, з гарячим бажанням втілити українську мрію в реалії, лідерам цих двох держав вдалося підписати своєрідний поєднувальний договір. Цей договір увійшов в нашу сучасну історію як «Акт злуки» і 22-го січня 1919-го року він був публічно оприлюднений в Київській столиці на знаменитій Софійській площі.

Розділи

Архів блогу