Дорогі гості блогу, вважаю, що матеріалу щодо народного календаря я помістила достатньо. Кому цікаво,  заходьте, читайте, побажання пишіть на електронну пошту. Рубрику "Народний календар" вести припиняю. Дякую за вашу увагу!
Якщо в цей день ясна погода, весну чекай ранню, гожу.
Якщо погода ясна, то і весна буде красна, себто рання й тепла. "Якщо крапель — то у весну ранню вір". А ось якщо ввечері на небі було багато зірок, то зима ще довго обіцяла протриматися. Якщо на Макарія кружляла заметіль, вірили, що така погода затягнеться. Також цей день називали Громовицею, бо саме сьогодні в природі можлива була гроза.
На честь єпископів Олександрії Афанасія, що жив у IV ст., прославився ученням про зв'язок людини з Богом, за що одержав ім'я Великого. Він написав багато творів, у яких тлумачаться Євангеліє, Послання апостолів тощо. У день пам'яті цих святих часто бувають морози, тому в народі Афанасій здебільшого зветься Панасом-Ломиносом, а Кирило - Зимовим. "Прийшов Панас-ломиніс - бережи щоки й ніс". Морози цієї пори називаються Афанасіївськими (Панасовими). Існує повір'я, що тільки на Панасові морози можна вигнати відьом, тому що в ці дні вони літають на своє збіговисько і там втрачають пам'ять через надмірні розваги.
  Якщо цього дня був пурпуровий захід сонця, то на ранок очікували великого снігопаду, морозу і вітру. Погоду передбачали і ворони: якщо вони летіли зграями, слід було готуватись до сильних морозів.
Цим днем завдячуємо преподобному Антонію Великому, якого вважають засновником братства ченців. Жив у III ст. У сільському побуті через погодні умови одержав ім'я Перезимника. Саме 30 січня вважалося серединою зими. Цього дня часто бували відлиги, а вслід за ними наступали сильні морози. Звідси і прикмета, що зимовому теплу вірити не можна: “Перезимник дасть надію, тепло, а потім обдурить — все морозом скрутить”. Якщо на Антонія небо заволочувалось хмарами, очікували заметіль.
Вериги - це кайдани, ланцюги та інші металеві предмети, які носили віруючі люди "для приборкання плоті". Свято встановлено на честь події 42 р. Тоді за проповідь учення Ісуса Христа апостола Петра кинули у в'язницю, зв'язавши двома ланцюгами. Вночі, напередодні суду, ангел Господній зняв із нього ланцюги-вериги і вивів із в'язниці. Вериговий день здавна відомий також під назвою "Петра-покорму", оскільки треба було утримувати свійську худобу на зимових кормах ще другу половину зими. З цього приводу народ підмітив: “Якщо в коморі житнього хліба залишилось більше половини, бути хорошому врожаю”. Погоду цього дня передбачав вітер: якщо він дув з північної сторони, очікували сильного морозу.
Пов'язується з вірою в те, що люди можуть "давати дання", тобто насилати хвороби та всілякі нелади в родину і господарство. Але проти цього існують різноманітні примови та багато інших прийомів. Скажімо, якщо хочуть позбавитися насланої порчі, то кажуть: "Твоє даннє на моє одданнє", тобто, що бажаєш іншому, то нехай повернеться тобі.
   28 січня вшановується пам’ять преподобного Павла Тивейського та Іоанна Кущника. У минулі часи була така приказка: “Петро-Павло дня добавив”, що вказувало на збільшення світлової частини дня. У давнину, щоб дізнатись погоду, спостерігали за небом. Якщо зірки сильно блищать, то бути морозу, а якщо вони тьмяні, то буде тепло. Якщо з півночі приходили хмари, то відлиги не чекали. Сніговий буран вдень на Павла передвіщав міцний мороз вночі.
У давнину помітили, якщо в ніч на 27 січня на небі багато зірок, то незабаром буде тепло і сніжно; якщо ж зірок небагато, то буде негода і хуртовина. Білі хмари цього дня обіцяли мороз. Якщо зранку ворона розкаркалась, то слід чекати на заметіль. А якщо півні зрання закричали у морозний день, то холод скоро відступить.
 
 Погоду цього дня визначали за місяцем: якщо навколо нього було туманне коло, очікували заметіль. Наші пращури прислуховувалися до лісу і спостерігали за тваринами, щоб дізнатись про майбутню погоду. Якщо ліс тріщить — мороз буде стояти довго, якщо ліс шумить, незабаром буде сніг та відлига. Якщо на Яреми киця мордочку ховає — бути морозу; собака лежить, звернувшись — на холод, витягнулася — на тепло.

Назва походить від імені мучениці Татіани, що жила в Римі в III ст. Цей день став святом студентства, бо в 1755 році імператриця Єлизавета заснувала в Москві університет. "На Тетяну з'явиться сонечко рано - до раннього прильоту птахів". "Сніг на Тетяну - літо дощове".
Назва пов'язана з ім'ям ченця Феодосія Великого, уродженця малоазійської області Каппадокії, який багато зробив для розвитку монастирських гуртожитків. Помер у 529 р. Цієї пори часто повертається тепло, тож "Феодосієве тепло - на ранню весну пішло".
 Якщо на Феодосія була відлига, то готувались до затяжної весни.
- МИХАЇЛА КЛОПСЬКОГО
За ім'ям юродивого, який жив у Клопському Троїцькому монастирі неподалік Новгорода в XV ст. Михаїл був сином українця Дмитра Боброка-Волинського, героя Куликовської битви, й Анни Іванівни, сестри Дмитрія Донського.
За ім'ям Григорія Нисського. Селяни цього дня виходили дивитися на скирти: якщо вони вкриті інеєм, то літо буде сірим і мокрим. Якщо вітер дме з півдня — на грозове літо.
В пам'ять церковного діяча XVI ст., який був другом дитинства Івана Грозного. Згодом очолив Соловецький монастир, де розгорнув велике будівництво.
   У народі про цей період січня говорили так: “Росте день у січні — росте і холод”, що вказувало на наближення лютого, який вважався найхолоднішим місяцем зими. Спостерігали наші пращури цього дня за домашніми тваринами: якщо вони, випущені у двір, намагатимуться повернутися до хліву — бути незабаром снігу та холоду.
       День Соборності (день Злуки)
Українська мрія - єдність, свобода і незалежність. Основа державності, якої споконвіку намагалися позбавити цю прекрасну частину земель всі її так звані сусіди прикриваючись «високими» інтересами, час від часу набувала цілком ясні обриси. Так сталося і на початку 1918-го. У цей січневий місяць у запалі революційних змін була створена Українська Народна Республіка, відома як УНР. Більш того на тих територіях, які входили до складу колись потужної Австро-Угорської імперії, була утворена ЗУНР - Західноукраїнська Народна Республіка. Вже до кінця року, в грудні 1918-го у Фастові, з гарячим бажанням втілити українську мрію в реалії, лідерам цих двох держав вдалося підписати своєрідний поєднувальний договір. Цей договір увійшов в нашу сучасну історію як «Акт злуки» і 22-го січня 1919-го року він був публічно оприлюднений в Київській столиці на знаменитій Софійській площі.
Продовження свята Хрещення. Цим днем закінчуються зимові святки.“Іван Хреститель свята відвів”.
    Якщо цього дня стояла ясна і холодна погода, то літо очікувалось засушливе, а похмура і сніжна — натякала на рясний урожай. До 20-го січня закінчувались Богоявленські морози, і хоча попереду ще була майже половина зими, люди вже жили в очікуванні тепла: “Тріщи, мороз, не тріщи — минули Водохрещі: дуй, хурделиця, не дуй — на Великдень пішло”.
За біблійними оповідями, Христос, досягши 30-ти років, був хрещений у ріці Йордані Іоанном Предтечею. В момент хрещення розверзлися небеса, і на Ісуса у вигляді голуба зійшов Дух Божий. Тому свято зветься також Богоявленням. Головна подія цього свята, як і попереднього дня, - водоосвячення. Це обряд, який здійснюється на знак залучення людини до церкви і який очищає її від гріхів. В одній із водойм заздалегідь робиться ополонка, іноді у вигляді хреста - Йордань. Після урочистої церемонії священик занурює хрест у воду і освячує її. Цю воду набирають у посуд і протягом року вживають для лікування хвороб. Сама ж ополонка і місце біля неї також мають чудесну силу. Похмура, тепла погода, туман, сніг та іній цього дня - все це до найкращого врожаю.


Його ще називають надвечір'ям Богоявлення та голодною кутею. Як і перед Різдвом, цього дня рекомендовано утримуватись від їжі і лише після того, як зійде вечірня зоря, можна братися до вечері. Її готують із пісних страв. Обов'язково мають бути кутя та узвар. Цього дня у церквах святять воду, яку приносять додому і кроплять нею один одного, цим самим відганяючи нечисту силу. Цій же меті служить і малювання крейдою хрестів на дверях, стінах, вікнах, різних речах тощо.
На честь мучеників, які постраждали за Христову віру в IV ст. Зосима вів життя ченця-самітника у Кілікії. Його звинуватили в чаклунстві і після катувань кинули до в'язниці, де наглядачем був Афанасій. Побачивши Зосиму неушкодженим після катувань, він увірував у Христа. Святий Зосима вважається заступником пасічників та захисником бджіл.
  Про бджіл говорить і прикмета цього дня: якщо “сніг на деревах гілки гне — літом бджоли роїтися будуть”. А якщо на небі немає хмар при сильному морозі, то морозна погода буде стояти і надалі та не скоро відступить.
Жив майже за 400 років до народження Ісуса Христа. Йому приписується Книга пророцтв, де міститься пророкування про прихід Спасителя. За народним повір'ям, тільки цього дня можна напоумити скажених, припадочних і причинних  та вилікувати слабих на меланхолію.
   Якщо цього дня на небі з’являлася біла велика хмара, це передвіщало хурделицю і заметіль. Погода на Малахія вказує, якою буде погода у березні.
Названий іменем папи римського Сильвестра І, який багато зробив для утвердження християнства. Помер у 335 р. 
  В Ближніх печерах Києво-Печерського монастиря поховані мощі Сильвестра, біографічні дані якого невідомі.
   В народі Сильвестрів день відомий під назвою курячого свята, бо цього дня заведено чистити курники, лагодити сідала, обкурювати стіни смолою з дев'ясилом.
   На Сильвестра заговорювали також пропасницю, трясовицю, лихоманку. Не відмовлялись, звичайно, і від лікарських трав, які вживали у вигляді спиртової настоянки.
    СЕРАФИМА САРОВСЬКОГО. День встановлений з нагоди кончини святого у 1833 р. і другого відкриття його мощів у 1991 р. Народився він у Курську. Замолоду був у Києві. В Китаєві відвідав подвижника Досифія, який порадив Серафиму піти у Саровську пустинь. Святий Серафим мав дар пророцтва і, зокрема, передбачив тяжкі випробування, які приніс людям жовтневий переворот 1917 р.
Віддавна цього дня прийнято додержуватися ряду повір'їв, прикмет і ворожінь, які мають забезпечити здоров'я та добробут у сім'ї. Основним з них є добрий початок перших днів року. За традицією, цього дня посівають зерном оселю. Першим посівальником має бути хлопчик або чоловік.
  Якщо на Василя зранку туман, то буде хороший урожай літом і восени. Якщо буде багато зірок на небі — до ягідного літа. У минулі часи говорили: “Якщо Василевий день у році веселий, то і рік такий”, “Новий рік — до весни недалік”. Якщо на Василя тепло і сніг — літо буде теплим і дощовим.
Свято на честь Меланії Римлянки, яка жила в IV - V ст. і прославилася заснуванням багатьох монастирів. Вечір цього дня зветься Щедрим. За віруваннями наших предків, у ніч напередодні Нового року Щедрий Бог сходить з неба і бажає родині достатку. Тому вечеря цього дня має бути щедрою - із м'ясними стравами і млинцями. Молодь перевдягається в Меланку та козу, на яких усе не до ладу. Перевдягнена молодь щедрує під вікнами хат і в оселях, водить "козу". Після вечері сусіди йдуть один до одного миритися, щоб зустріти Новий рік у злагоді. Вважається, що Новорічна ніч для віруючих людей розкриває небо, і вони можуть просити у святих все, що їм забагнеться. Цей час також найсприятливіший для ворожіння. Іній на деревах віщує врожай зернових і добрий медозбір, а зоряне небо - врожай грибів і гороху.
У народі цей день називався “Онисі зимові”, або “Онисі Шлунківниці”. У давнину цього дня варили свинячі шлунки і різали гусей. За нутрощами тварин передвіщали погоду на зиму. Якщо селезінка була рівною і гладкою, то очікували зими сурової. Товста печінка усередині означала, що холоднеча розпочнеться з половини зими, а широка сторона печінки до живота обіцяла морози. У народі говорили: “До дня Онисі холод над землею повис”.
За оповідями євангелістів, після народження Ісуса Христа чутки про незвичайного хлопчика дійшли до царя Ірода. Боячись того, що Ісус, коли виросте, зможе претендувати на владу, цар віддав наказ убити у Віфліємі та його околицях усіх немовлят чоловічої статі молодше двох років. Було знищено 14 тисяч дітей. Але Ісус залишився живим, оскільки його батьки були таємно попереджені ангелом і вся сім'я втекла до Єгипту. У Дальніх печерах Києво-Печерського монастиря зберігається частка мощів святого немовляти, безвинно убієнного Іродом. Принесена в Київ Ієрусалимським патріархом Феофаном у 1620 р. 
   За старих часів існував звичай, коли увечері збиралася вся родина, дітям розповідати казки і загадувати загадки.Молодь проводила час на посиденьках. 
   Наші пращури цього дня слідкували за вітром і хмарами: якщо вітер дув з півночі, а небо при цьому було безхмарним, то слід очікувати морозу.
Належав до числа 70 апостолів, які за рангом були нижче улюблених учнів Ісуса - 12 апостолів і Павла. За переказами, в числі двох тисяч інших християн Никанор був убитий в той же день, що і первомученик Стефан.
   Наші пращури помітили, що погода цього дня вказує на погоду в липні. Якщо 10 січня буде снігопад і заметіль, то липень заливатимуть інтенсивні дощі. Якщо цього дня скирти хліба вкривав іній, це був знак того, що майбутнє літо явно буде дощовим.
За ім'ям первомученика Стефана. Жив у Єрусалимі, в своїх проповідях говорив про те, що з пришестям Христа закон Мойсея втратив своє значення. Це коштувало Стефанові життя: в 34 р. розлючений натовп іудеїв закидав його камінням. Колись в цей день наймали сезонних робітників, пастухів.
  Зазвичай цей день був морозним: «Прийшов Стефан – на ньому червоний жупан». Наші пращури помітили, якщо 9 січня сніг сипле з неба великими пластівцями, то найближчим часом варто очікувати негоди і відлиги.
За церковним статутом, на другий день після великого свята вшановується пам'ять осіб, які були учасниками попередніх подій. Сьогоднішнє свято особливо шанується жінками: вважається, що це день повитух і породіль.
  У народі цей день називали Бабині каші. За кашею і погоду передбачали на найближчий час: якщо каша в печі рум’яниться — на сніг. Якщо до цього часу земля ще добре не промерзла, то літом соку не дасть, тобто врожай буде не дуже хорошим. Спостерігали цього дня за сонцем і за птахами: якщо біля сонця з’являлась світла смуга — на сніг. Якщо синиця зранку пищить — бути морозу вночі, а якщо галки і ворони влаштували безперервний ґвалт — варто чекали снігопад і заметілі.
З давніх часів це день примирення, добра, миролюбності, прославлення Христа. Наші пращури помітили, якщо цього дня тепло — весна буде холодною. Якщо ж у день Різдва холодно і хурделиця, буде холодно і літом. Густий іній прогнозує літом достаток хліба і малини. Незважаючи на урочистість цього свята, світлий, ясний день вказував на неврожай. А багато зірок на небі — на врожай грибів, ягід та гороху.
                                                                 Різдвяна легенда.
Свято Різдва належить до великих християнських, так званих Дванадесятих неперехідних свят, та має п'ять днів передсвяткування і шість днів післясвяткування і завершується святом Обрізання Господнього.
Цього дня сталася велика для всього християнського світу подія — народження Ісуса Христа у Вифлеємі (Ісус у перекладі з єврейської означає «спасіння»). Усі християни переконані, що Ісус Христос був посланий Богом на землю задля спокутування гріхів і спасіння людства. Старозавітні пророки провістили місце і час народження Спасителя світу — 5508 рік від створення світу. Отже, 7 січня — це день народження Сина Божого на землі. Від цього дня починається відлік часу.
 Згідно з переказами Євангелія, мати Ісуса Христа Марія та її чоловік Йосип жили в Назареті, а до Вифлеєму прийшли, виконуючи наказ правителя Августа з'явитися всьому населенню на перепис. Оскільки на перепис населення Римської імперії зібралося дуже багато людей, Марія та Йосип не змогли знайти місця для ночівлі, а тому їм довелося шукати прихистку в невеликій печері, де за поганої погоди зазвичай ховалися чабани. Там Марія і народила Сина Божого. Тоді янгол спустився з неба й повідомив чабанам, які в цей момент не спали, що Бог народився. Чабани перші прийшли вклонитися немовляті.

   На небі засяяла Вифлеємська зоря, що сповіщала світу про народження спасителя та вказувала шлях до Царя всіх людей. За пастушками до печери з Марією та Ісусом Христом прийшли язичницькі мудреці й принесли Богу подарунки: золото, ладан і миро. Золото символізувало царську владу, ладан — Божу волю, смирно — долю пророка. До речі, саме тих давніх часів сягає традиція виготовляти вифлеємську зірку та прикрашати нею новорічну ялинку.
   Пославши свого Сина на землю, Бог-отець намагався показати людству важливість любові, добра, співчуття та взаєморозуміння між людьми. День народження Ісуса Христа — найбільш широко шанований день народження у світі. Люди різних соціальних верств, матеріального становища, переконань і поглядів не минають це свято своєю увагою.
Його ще звуть багатою кутею. За народною традицією, цього дня забороняється снідати та обідати. Опівдні починають готувати 12 пісних страв і обов'язково кутю та узвар. Свята вечеря вважається джерелом чудодійної сили, яка має принести достаток у Новому році і відвернути від родини ворогів. Починається вона, коли сходить вечірня зоря, яка, за біблійною легендою, сповістила про народження Сина Господнього. Хто перший побачить цю зірку, той буде щасливим. Цього вечора вшановують померлих родичів: ставлять для них кутю та узвар на підвіконня. На святвечір колядують.
   Головна різдвяна страва – кутя. Інші 11 мають бути пісні: без м'яса, молока, яєць та жиру. Тільки на олії. Так, на Різдво крутять голубці з пшоном, готують заливну рибу, вінегрет, корейську моркву, салат із квашеної чи свіжої капусти, тушкують капусту з грибами, варять картоплю або кашу, квасолю, ліплять вареники з капустою, грибами, картоплею, вишнею, маком та грушками, готують грибну і рибну юшку, смажать гриби з цибулею (перелік страв можуть мінятися).
Колядувати можна, починаючи з 6 січня аж до 15 лютого, тобто, до свята Стрітення. Щоправда, найпоширенішим часом для колядок є час напередодні Різдва: як тільки на небі являється перша зірка — розпочинається Свята Вечеря, а діти збираються гуртом і йдуть вітати усіх колядками з народженням Христа!
 За традицією, колядувати ходять від хати до хати, не оминаючи нікого. У великому місті, звісно, цього зробити не вдасться, але поколядувати під квартирами сусідів можна. На початку потрібно запитати господарів, чи можна колядувати. Якщо вам відмовили – мовчки, без образ, підіть.
   Обов’язково кожна колядка має завершуватися віншуванням. У ній бажають достатку, але під цим розуміється, щоби людина була здоровою, велося добро, худоба, був мир, родили гарні врожаї.
Добрий вечір тобі, пане господарю!
Винеси ти нам ковбасок пару,
Ой походи коло пічки,
Пошукай нам перепічки.
Винеси сала, не скупися,
Щоб ячмінь твій уродився,
Щоб нажали сто кіп жита,
Щоб сім`я була вся сита!
Щоб скотинка водилася,
Щоб пшениця родилася,
Щоб у хаті всього мали –
Колядників пригощали.
Жив у IV ст., був єпископом Кіпру, збудував церкву Богородиці, навернув у християнство багато людей. Шанується як заступник від підступів і наслання нечистої сили.
   З цього дня уже розпочиналась активна підготовка до Різдвяних свят: прийнято було прибрати будинок і готувати кутю. Наші пращури за погодою цього дня передбачали погоду листопада. Для цього дня характерна вітряна погода, тому в минулі часи говорили: “Прийшов Федул, вітер подув” — що вказувало на хороший урожай. Сприятливою ознакою для врожаю вважаються ясні дні під час усього Різдвяного посту (28 листопада — 6 січня).
Великомучениця, страчена близько 304 р. За старих часів цей день вважався найкращим для обробки зарізаних свиней. Жінки завершували білити оселі, мити двері й вікна, причепурювати піч. Анастасія вважається заступницею вагітних жінок. 
  У народі примітили, яким буде день на Анастасію, таким буде і жовтень. Наші пращури спостерігали за хмарами, якщо вони пливли проти вітру, то очікували снігопаду.

Походив із містечка Ратного на Волині. В 1308 р. був висвячений на митрополита Київського і всієї Русі. Сприяв примиренню брянських князів, заохотив Івана Калиту на будівництво в Москві Успенського собору. Мав неабиякий художній хист: написав багато ікон.
   За астрономічним календарем 3 січня Земля знаходиться в перигелії, тобто вона розташовується на найменшій відстані від Сонця. Наші пращури помітили, який день 3 січня, таким буде і вересень. Червоне сонце на сході віщує заметіль. Якщо цього дня багато снігу, то можна очікувати хороший урожай хліба, а якщо сніг не вкриє землю, то врожай у цьому році буде бідним.
Був учнем апостола і євангеліста Іоанна Богослова, єпископом Антіохії - давньої столиці Сирії. За переказами, його носив малюком сам Господь, але й Ігнатій носив у серці Бога, тому й одержав ім'я Богоносця. Страчений у Римі в 107 р. за проповідь християнської віри. У Дальніх печерах Києво-Печерського монастиря похований Ігнатій, який був наділений даром зцілення хворих.
  Погода цього дня вказує яким буде серпень. Наші пращури помітили: наскільки сильний мороз, настільки буде спекотно влітку. А якщо є іній на деревах, то погода найближчими днями буде ясною. У минулі часи був звичай на Ігнатія навколо дому обносити ікони, захищаючи таким чином дім від зла. У цей день садівники трясуть плодові дерева на хороший урожай.