На Івана Предтечу не рубають капусту, не зрізають мак, не копають картоплю, не рвуть яблук, не беруть в руки косу, сокиру, лопату.
    Іван пісний — осені батько хресний.
    Іван Предтеча гонить птиці за море далеча.
    На Івана Предтечу гримить грім — на довгу і теплу весну.
    На Івана Хрестителя журавлі потягнулися на південь — до ранньої зими. 

   У цей день не працювали, їли лише пісні страви, а то й зовсім говіли. Чоловіки й хлопчаки мили голову, але не голилися й не стриглися. Не годилося дивитися в дзеркало. Хліб не різали, а розламували, варили картоплю в мундирах, пекли гарбузи. Не брали до рук нічого гострого. На Івана Пісного, як і на Івана Купала, збирали цілющі рослини, але вже не трави і квіти, а коріння. Його потім настоювали на міцній горілці й лікувалися протягом року.
 Наші пращури славили врожай, починались веселі осінні ярмарки. Люди не даремно поспішали впоратись з польовою роботою, оскільки з цього часу нерідко розпочинались осінні дощі. Якщо у цей день було чути грім, то він передвіщав теплу осінь.
   Цього дня наші пращури погоду осені і зими визначали за горобиною: якщо вона добре вродила - до дощової осені, морозної зими. Як відомо, горобина є цінною харчовою і лікарською рослиною, тому з давніх часів її активно використовували для лікування простудних захворювань. 
   Гроза 9 вересня віщує теплу осінь
Наші предки помітили: якщо у цей день холодний ранок, то буде рання і морозна зима. У давнину цей день вважався іменинами горобини. Збирали горобину та калину, і додавали: "Великий урожай горобини – до морозу".
У народі святого називали Листопадником, Грибним і приказували: "Святий Тит останній гриб ростить". Саме гриби передвіщали нашим пращурам майбутню зиму: великий врожай – до затяжної зими. Зазвичай до дня святого Тита дозрівають груші.