День пам'яті святих і рівноапостольних царів Констянтина і його матері Олени. Коли цариці Олені було 80 років, після Нікейського Собору, вона поїхала до святої Землі, бажаючи відвідати місця страждань, терпінь і смерті Спасителя Ісуса. В Єрусалимі вона побудувала церкву св. Гробу Господнього (т. з. церкву «Анастазія» - «Воскресіння», а також церкви на Єлеоні і в Вифлеємі. З перебуванням св. Олени на Сході пов'язують віднайдення святого хреста, на якому розіп'яли Ісуса Христа. Серед трьох знайдених Хрестів треба було визначити той, на якому був розп'ятий Ісус, тоді свята Олена наказала покласти по черзі на кожен хрест мерця, на одному з них мертвий воскрес. Відшукавши Животворящий Хрест Господній, цариця спонукала людей вклонитись йому. Цю подію Церква відзначає святом Воздвиженням Господнього Хреста. Коли свята Олена повернулась до Царгороду, син Констянтин хотів побудувати на її честь місто Геленопіль, але вона просила назвати місто на честь св. мученика Лукіяна. Померла свята Олена на руках свого сина Констянтина близько 328 р., у глибокій старості та святості. Її жива віра робила її справжнім апостолом, всіма силами і засобами, всім своїм життям старалась зміцнити Христову віру.
3 — червня — 11 липня — Петрівка, Петрів піст.
У Петрівку — день як рік.
Захотілося в Петрівку льоду.
Петрівка — голодівка.
У Петрівку почалася косовиця та грабовиця.
Хліб на Петрівку ощаджуй.
Хто в Петрівку сіна не косить, той зимою і в собак їсти просить.
3 — червня — 11 липня — Петрівка, Петрів піст.У Петрівку — день як рік.
Захотілося в Петрівку льоду.
Петрівка — голодівка.
У Петрівку почалася косовиця та грабовиця.
Хліб на Петрівку ощаджуй.
Хто в Петрівку сіна не косить, той зимою і в собак їсти просить.