5 КВІТНЯ - НИКОНА

 Названий за ім'ям мучеників Никона та Никона Печерського. Діяльність першого з них припадає на III ст. Він посідав високий пост у римському війську, відзначався неабиякою хоробрістю, згодом став єпископом. У 251 р. був страчений разом із 199 його учнями. Никон Печерський жив в XI ст. Як свідчать літописи, він поселився разом з Антонієм, і був найпершим постриженим прп. Антонія, пресвітер. За гіпотезою М. Д. Присєлкова, під цим ім'ям в печері переховувався колишній митрополит Іларіон (1051-54), позбавлений сану через те, що боровся проти засилля греків у духовній ієрархії Русі.

Через політичні обставини того часу, під тиском Києво-Софійської митрополії Никон змушений був в 1061 р. податися в Тмутаракань, де заснував монастир. Лише по смерті Феодосія (3 травня 1074 р.) він знову повертається до Києво-Печерського монастиря. В 1077 р. вже його самого обирають печерським ігуменом. Никон - автор літописного зведення, складеного близько 1073 р. Саме він надав історичним записам форму порічних статей, що зробило ці записи справжніми літописами. Він висловив припущення, що Київський князь Ігор є сином Рюрика, також він ввів у літопис легенду про те, як Ольга перехитрувала візантійського імператора, розповідь про заснування Києво-Печерського монастиря тощо. Беззаперечно доведено авторство ченця до літописного тексту "Повісті минулих літ" 1055- 73 рр. Никону належать й численні попередні оповіді: про хазарську данину, прикликання варягів, походи руських князів од Аскольда до Володимира Ярославича на Константинополь, хрещення Ольги в Візантії, чорноморсько-тмутараканські сюжети та чимало іншого. Заслуга Никона полягає в тому, що він перший створив систематичний виклад української історії, який було використано пізнішими літописцями. Помер прп. Никон 1088 року. Похований у Ближніх печерах.
   У народі Никін вважається покровителем гри в шашки. У цей день зяблик прилітає. Птахи були носіями різних прикмет, у тому числі і погодних, тому, у давнину, як тільки птахи повертались з теплих країв, селяни зазивали їх на ганок, годували кришками, зернятками, насінням льону. Наші пращури помітили: якщо перелітні птахи летять дружними зграями, весна хорошою буде.