Від імені сирійського богослова, письменника і поета IV ст. Єфрема Сирина. Він написав багато промов і гімнів з приводу церковних свят, склав сказання про Прекрасного Йосифа. Його вплив простежується у творчості таких видатних українських письменників, як Іларіон і Кирило Туровський. Цього ж дня вшановується пам'ять Єфрема Печерського. Він походив із знатного боярського роду, замолоду постригся в ченці Києво-Печерського монастиря. Потім перебував у Константинополі. Там переписав і переслав у Київ статут Студійського монастиря для запровадження серед печерської братії. Згодом був висвячений у єпископи на Переяславську кафедру. Там розгорнув діяльність по спорудженню оборонних кам'яних стін, був ініціатором будівництва перших в Україні прочанських будинків, громадських лазень і шпиталів, де відвідувачам надавалась безплатна лікарська допомога. Помер, імовірно, в 1098 р. За повір'ям, на Єфрема рівно опівночі виходить з-під печі домовик, тому з давніх часів прийнято задобрювати його, залишаючи йому їжу — горщик каші.«Не до доброго літа Єфремів вітер». Якщо вітряно, то літо буде мокрим, бо «Юхим приніс вітер на сире літо»