29 лютого - КАСЯНА

Він припадає один раз на чотири роки, тобто на високосний, і вважається нещасливим днем. З цього приводу в народі побутує легенда: Якось Касян та Миколай йшли в церковних справах, вдягнувши білі ризи. Дорогою вони зустріли бабусю, що загрузла в багнюці. Миколай і каже: «Давай, Касяне, допоможемо старенькій.» — «Я не можу,— відповів попутник.— Мої білі ризи забрудняться...»

Миколай тим часом допоміг бабусі вибратися з болота, але при цьому замастив свою одіж. Йдуть обоє мовчки, коли це їм на зустріч вийшов Бог і питає: «Чого це в тебе, Миколає брудні ризи?» — «Там, дорогою, загрузла бабуся,— відповів,— то я рятував її.» — «А в тебе чому чисті?» — звернувся до Касяна. «А я не побажав бруднити.» — «Гаразд,— промовив Бог,— якщо ти злегковажив святу заповідь - допомагати людям у біді,— то пам’ятати тебе будуть раз на чотири роки, а Миколая за його добрий вчинок відзначатимуть двічі на рік!».

Справді-бо, якщо Касянів день припадав тільки на високосний рік, то Миколая святкують щороку два рази. Відтак вважається, що Касян призводить до нестачі кормів і падежу худоби. Здавна люди з тривожним передчуттям очікували високосні роки.

З ними пов’язано безліч сумних прикмет, бо це «рік великої мори на людей та худобу».
Це передбачення певною мірою підтверджує і сучасна наука, адже на високосний рік припадає найбільша дія сонячної активності, котра негативно впливає на стан усіх живих організмів. Тому, очевидно, мали рацію наші пращури, коли казали: «Касян на скот взгляне — скот валить, на дерево — дерево валить».

Загалом образ Касяна, за народними уявленнями, не вельми привабливий. Не випадково ж на похмуру людину казали: «Чого ти Касяном дивишся?» Він уявлявся надмірно сердитим і немилосердним чоловіком з довгими, до колін, бровами, віями та бородою, за якими нікого не бачить протягом трьох років. Натомість четвертого року брови піднімаються, і зле тому, на кого він подивиться: на людей, їм горе, на скот — на нього падіж. Вважалося, що той, хто народився 29 лютого,— буде нещасливим. «Касян оком глянув,— відгукувалися про таких,— не буде з нього рожденного добра».

Люди в цей день намагалися не вставати з ліжка до сходу сонця і не виходити на вулицю, щоб «Касян не глянув своїм зором», а також не працювати, аби не розгнівати немилосердника. Якщо на Касянів день багато снігу, то буде велика повінь.