Тема уроку: Складнопідрядні речення з підрядними обставинними причини і мети.

Тема уроку: Складнопідрядні речення з підрядними обставинними причини і мети.
Навчальна мета: Довести до розуміння учнів , які речення є складнопідрядними з підряними причини і мети , навчити виділяти комами , правильно використовувати у своєму мовленні .
Виховна мета: Поглиблювати цікавість до народознавства . Прищеплювати любов до свого житла.
Розвиваюча мета: Розвивати пізнавальні здібності .
Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу .
Обладнання: індивідуальні картки, схеми, запис пісні „ Смерекова хата „ , „ Пливе над світом біла хата „.

З народного календаря .
22 листопада – день Мотрини . Вже має бути покритою снігом земля . Якщо на Мотрин день гусь вийде на лід , то ще буде плавати по воді .Якщо в листопаді Мотря на білім коні приїде , то гостру зиму нам привезе .
21 листопада – Михайла . Михайло недмінно має сповістити про зиму ,приїхавши на білому коні .На Закарпатті останню суботу перед Михайлом називають „ задушною „ . Жінки беруть до церкви по чотири калачі і відправляють службу по небіжчиках . Три калачі віддають попові і дякові , а один приносять додому і , розламавши , пригощають усіх членів родини .
Після Михайла закінчувалися весілля .За цим днем завбачували весну .
Якщо відлига – не жди санного шляху до Миколи (19 грудня ).
Іній – на великі сніги , а туман – на відлигу .
На Михайла зима саньми приїхала .
Від Михайла зима морози кує .
Якщо Михайло з дощем не услужить – добру й суху весну ворожить.
Якщо на Михайла ніч ясна , то буде зима сніжна й красна .
Після Михайла хоч за шкндибайла .
Головкомандуючий Михайло Архистратиг – покровитель столиці України . Стародавній герб Києва оздоблений образом Михайла з мечем , одягнутого у залізні лати .В народній уяві Михайло – це мужній воїн , якмй перемагає темні сили.

Перевірка домашнього завдання .

1.Індивідуальні картки.
2. Перевірка домашньої вправи .
3. Зв’зна відповідь учня.
4. Підсумок.

Проблемна ситуація : Визначити вид підрядних речень , що на дошці .
   Український хліб тому такий смачний , що він завжди замішаний на пісні .( Є . Лелюк )
   Горнусь до тебе, Україно,
   І свої сили віддаю ,
   Щоб відродити із руїни
   Наш дух і славу бойову .( М. Басай )

Повідомлення теми , завдання уроку .
( Звертаю увагу учнів , що речення , використані на уроці ,про українську хату .) ( Звучить запис
пісні у виконанні П. Дворського.)

Актуалізація опрних знань.
1.    Фронтальна бесіда .( Складнопідрядне речення ).

Вивчення нового матеріалу.

1.    Робота з підручником , схемами .(Диференційний підхід )
Перша група  одержати відповіді на питання :
-    На що вказують підрядні речення  причини ?
-    На які питання відповідають ?
-    Що уточнюють підрядні речення мети у головному реченні ?
-    Навести приклади.
Друга група – із схеми виписати сполучники , вказівні  слова  складнопідрядних речень причинових і мети.
2. Розповідь учнів .
3. Аналіз речень , що на дошці .
             Під час закладин хати не повинен бути присутнім ніхто із сторонніх , бо йому неминуче загрожує велике лихо . Оскільки млин є помешкання чорта , то з нього нічого не слід брати у дім . Не можна ставити пиріг відразу у духовку на великий вогонь , бо верхня шкірочка запечеться і пиріг не дасть сходи . На Чернігівщині був звичай вимітати піч не кочергою , а віником , щоб молоді заможно жили.
             Центром хати була красуня-піч , щоб годувати , лікувати , а ще й розважати родину.
( Висновок : Які речення називаються складнопідрядними обставинними причини ? – мети ?)

Закріплення.

1. Пояснювальний диктант .Аналіз структури речень.
Треба нахилитися , щоб з криниці води напитися . Щоб культурно жити , треба працю любити.
Любіть працю , бо в ній найбільше щастя .Щоб урожаї добрі мати , треба землю глибше орати .
( На дошці одне речення синтаксично розібрати) ( Учні у зошитах складають схеми .)
( Виховний момент: Про що речення ? Чому навчають?)
2.    Вправа з вибірковою відповіддю.
Перша група – виписати сполочники , сполучні слова , визначити вид підрядних , питання від головного .  Друга група – тільки сполучники , сполучні слова , вказівні слова .
Українська хата – це колиска нашого народу , де творилася його журавлина доля . Українська хата уявлялася величезною , в якій вміщалися земля , гори , ліси , небо із зірками . Щоб освітлювалося місце приготування їжі, навпроти печі завжди прорубували вікно . Після похорону тримаються за піч щоб не боятися покійника , для очищення . Божниця завжди була прикрашена вишиваними рушниками , на яких були і квіти , і дерева , і козаки з шаблями , а іноді ще й написи , напринклад :
„Два голуби , а один дух , люби одну , а не двух” , „Сквернословіє є гріх” .Традиційно наша хата була дуже мальовничою , бо мала білі стіни , невеликі вікна , підкреслені наличниками або кольоровими облямівками ; двері прямокутної чи трапеційної форми прикрашали різьбленням , фігурні вирізи мали кінці крон , кронштейнів – коників , підстрішних лиштв (обшивка) , різьбленими були також і стовчики ганків та галерей .
3.    Словниково – орфоепічна работа . Творча робота .
Переписати слова , поставити наголос . Скласти кілька речень або написати твір – мініатюру „Чим є для мене родинне житло” . (Музика . Пісня у викананні П. Дворського „Пливе над світом біла наша хата” )
Закладини, заможно, покійник, очищення, чільне, божниця, наличники, облямівки, різьблення, крони, кронштейни, підстрішні лиштва, ганок.

Узагальнення й систематизація .
Підсумок .
Домашнє завдання . Параграф 8 , вправа 120 або 128 , повторити чергування голосних .